Освітянам на замітку

                                                     Імідж закладів вищої освіти

   Для українських і закордонних абітурієнтів важливим є вибір вищого навчального закладу, який надає якісні освітні послуги, дотримується європейських цінностей, формує сучасного всебічно розвиненого, культурного, свідомого громадянина країни, високопрофесійного фахівця. Враховуючи зазначене, кожний окремий ВНЗ повинен дбати про створення власного позитивного іміджу на освітянському ринку.

Мельниченко, Світлана (доктор економічних наук; професор кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу КНТЕУ). 

 Інтеграція науки в освітній процес // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету : Науково-практич. журнал. - 2016. - № 4. - С. 148-161 : граф. - Бібліогр. в кінці ст. - 

Анотація: Проаналізовано результати науково-дослідної роботи Київського національного торговельно-економічного університету за сімдесят років його функціонування. Окреслено основні стратегічні орієнтири науково-технічного та інноваційного потенціаіу університету для розвитку економіки і вирішення соціальних завдань країни, забезпечення його конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародному ринках освіти.

   Програмою діяльності Кабінету Міністрів України передбачено надання реальної фінансової та академічної автономії вищим навчальним закладам з одночасною лібералізацією доступу на український освітній ринок іноземних ВНЗ. Впровадження цих заходів за сприяння уряду створить конкурентне середовище для українських навчальних закладів. Останнім часом конкуренцію складають заклади освіти інших країн, які помітно послаблюють позиції вітчизняних. Українці навчаються у 34 країнах світу. Така тенденція, з одного боку, пов'язана з нестабільною економічною та політичною ситуацією, воєнними діями на сході країни, а з іншого - з не найкращим іміджем вітчизняних ВНЗ.

   Одним із напрямів формування позитивного іміджу українських закладів освіти є підготовка нового покоління висококваліфікованих фахівців через створення сучасного університету інноваційного типу з урахуванням цілей та завдань розвитку національної інноваційної системи шляхом інтеграції навчального процесу з науково-дослідною діяльністю. Крім того, у зв'язку з прийняттям Законів України "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", низки нормативних документів щодо підготовки здобувачів вищої освіти актуальним залишається питання визначення стратегічних напрямів розвитку ВНЗ.

Метою дослідження є аналіз науково-освітньої дослідної діяльності Київського національного торговельно-економічного університету і формування пропозицій щодо створення ефективного механізму подальшого використання його науково-технічного та інноваційного потенціалу для розвитку економіки і вирішення соціальних завдань країни, забезпечення конкурентоспроможності університету на освітянському внутрішньому та міжнародному ринках.

   Надійною і рушійною запорукою розвитку університету є інтеграція науки, освіти і практики. Один з напрямів такої інтеграції - концентрація наукового та науково-технічного потенціалу на дослідженнях і розробках за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки на основі реалізації безперервного інноваційного циклу - від фундаментальних і прикладних досліджень до створення наукоємної продукції та її комерціалізації. Формуванню могутнього наукового потенціалу університету сприяє функціонування на високому рівні наукових шкіл, які об'єднують дослідників різних поколінь для вирішення якісно нових завдань.

   Пріоритетом організації наукової діяльності в університеті є спрямування досліджень на отримання результатів, що безпосередньо використовуються у навчальному процесі, мають практичну цінність для економіки країни, відповідне економічне та науково-технічне обгрунтування. Наукові дослідження та розробки повинні вносити значний вклад у вітчизняну і світову науку та відповідати стратегічним цілям економічного розвитку держави. З цією метою потрібно здійснити ряд заходів, а саме:

- розвивати практику наукового консалтингу;

- сприяти проведенню наукових досліджень аспірантів та докторантів за кордоном; поступово збільшувати (у розрахунку на одного викладача) кількість публікацій у міжнародних наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, журналах з імпакт-фактором, у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, у тому числі з метою забезпечення індексу цитування викладачів;

- висвітлювати результати спільних наукових досліджень з іноземними партнерами у монографічних виданнях та наукових статтях;

- здійснювати обмін інформацією по розробках з державними структурами виконавчої влади, науковими організаціями, центрами, фондами науково-технічного та інноваційного розвитку;

- проводити постійний моніторинг інформації у мережі Інтернет, періодичних виданнях щодо потенційних інвесторів та зацікавлених осіб;

- активізувати взаємодію науки і бізнесу з метою зміцнення партнерства з суб'єктами господарювання для виявлення їх потреб у наукових розробках, широкого впровадження розробок у кінцевий виробничий результат;

- розвивати міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво з метою застосування механізмів розвитку взаємовигідного та рівноправного міжнародного співробітництва у сфері науки, технології та інновацій, розширення тематики фундаментальних досліджень;

- створювати умови для активного просування на міжнародний ринок наукової та науково-технічної продукції шляхом експорту результатів наукової діяльності університету;

- розробити і популяризувати програми підготовки та перепідготовки закордонних спеціалістів;

- стимулювати взаємодію зі співвітчизниками, зайнятими науковою та інноваційною діяльністю за кордоном, їх активне залучення до реалізації спільних наукових програм і проектів;

- надавати допомогу державним інституціям у формі участі у законотворчій діяльності та консультаційні й освітні послуги;

- запровадити системну роботу зі збору і регулярного оновлення інформації щодо наукових і освітніх проектів в університеті, які потребують грантового фінансування, а також можливих джерел гран- тового фінансування, підвищення рівня компетентності науково-педагогічних працівників щодо грантової діяльності, забезпечення необхідної допомоги з підготовки грантових заявок і супроводу отриманих грантів;

- підвищувати рівень інтеграції у світовий та європейський інтелектуальний простір, зокрема через збільшення кількості міжнародних проектів, створених об'єктів інтелектуальної власності, спільно з підприємствами та іноземними ВНЗ, залучати кошти міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо для виконання у КНТЕУ наукових програм.

Шевченко А. В., Путінцева А. А.

    Управлінські рішення щодо використання інструментів маркетингу для забезпечення конкурентоспроможності ЗВО// Формування ринкових відносин в Україні .- 2018 .- № 7-8 .- С. 97-103

Анотація: У статті обґрунтовано необхідність використання маркетингових інструментів вищими навчальними закладами, їх раціональність та необхідність, а також визначено відповідні управлінські рішення керівниками ЗВО.

   У зв'язку з процесами глобалізації, інтеграції і вступом України в Болонський процес перед вітчизняними вищими навчальними закладами виникла необхідність внесення змін в навчальні підходи і з'явилася можливість співробітництва і вивчення досвіду зарубіжних закладів вищої освіти (ЗВО). Сьогодні навчальний заклад є виробником освітніх програм, які він пропонує на ринку освітніх послуг, і з якими він виходить на ринок праці, опосередковано, через своїх випускників. Отже, постає необхідність використання маркетингу в сфері освіти, на рівні з іншого роду послугами та товарами. Маркетингове управління зможе прискорити реформування вищої освіти, підвищити імідж навчального закладу та вирішити проблеми, які заважають ЗВО виступати рівноправними суб'єктами ринкової діяльності, а отже, буде сприяти підвищенню якості освітніх послуг.

Складність маркетингу вищої освіти в необхідності одночасного обліку часом суперечливих потреб і очікувань цільових аудиторій (студентів (слухачів), компанії та організації, суспільства).

   Приєднання до Болонського процесу, у 2005 році, дозволило Україні:

• реалізувати виконання найважливіших для держави завдань в сфері освіти;

• вільне переміщення студентів між закладами вищої освіти в Україні та за її межами;

• підвищення привабливості освітніх послуг;

• розширення можливості працевлаштування випускників ЗВО, шляхом впровадження модульно-рейтингової системи підготовки, додатки до диплома європейського зразка, міжнародних стандартів оцінювання якості.

   Незважаючи на можливості, що відкрилися, для сфери вищої освіти України характерно:

• посилення конкуренції між ЗВО, викликане збільшенням кількості установ, які надають освітні послуги;

• зниження рівня підготовки фахівців, викликане наявністю розриву між наявними у абітурієнтів знаннями і знаннями, які вимагають ЗВО, відсутністю зацікавленості студентів в результатах навчання (рівень одержуваних знань, навичок і умінь), відсутність довіри роботодавців до диплому, який видається ЗВО ;

• зниження привабливості та престижності роботи у ЗВО, що призводить до зменшення кількості студентів і випускників, які хочуть займатися науковою діяльністю;

• відсутність механізму просування на ринок результатів наукових розробок і досліджень, що проводяться у ЗВО.

   Маркетинг освітніх установ сприяє вивченню ринку, прогнозуванню, ціноутворенню і визначенню найбільш перспективних напрямків їх розвитку. 

   Сьогодні перед ЗВО постає необхідність використання моделі маркетингового менеджменту, яка включає:

- збір і накопичення інформації про конкурентів;

- дослідження ринку освітніх послуг з метою виявлення небезпечних ситуацій і можливостей для ЗВО;

- діагностику конкурентоспроможності, шляхом SWOT-аналізу ЗВО;

- формування цілей;

- розробка та планування стратегії розвитку закладу;

- оперативна діяльність та контроль.

   Однією із головних вимог для ефективного формування стратегії розвитку ЗВО є наявність у структурі організації відділу (служби) маркетингу. Основними завданнями і функціями маркетингової служби ЗВО повинні бути:

1. Дослідження чинників, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на послуги ЗВО.

2. Вивчення кон'юнктури регіонального ринку освітніх послуг.

3. Аналіз внутрішнього середовища ЗВО має ґрунтуватися на дослідженні наступних елементів:

    а) інноваційного потенціалу;

    б) науково-освітньої діяльності;

    в) рівня підготовки професорсько-викладацького складу;

    г) організаційної структури;

    д) культури та іміджу ЗВО.

4. Дослідження стратегії конкурентів.

5. Дослідження регіонального ринку потенційних споживачів освітніх послуг.

6. Дослідження регіонального ринку праці, з метою вивчення потреби в фахівцях, що випускаються.

7. Дослідження потенційних споживачів - роботодавців з метою виявлення якості спеціалістів, що випускаються.

8. Організація реклами та стимулювання збуту освітніх послуг.

9. Проведення профорієнтаційної та просвітницької роботи серед випускників шкіл, коледжів - потенційних споживачів освітніх послуг.

10. Розробка фірмового стилю ЗВО.

   Для ефективної адаптації ЗВО до сучасних вимог інформатизованого зовнішнього середовища актуальним є застосування у практиці управління освітньою організацією івент-маркетингу (маркетинг подій) - систематична організація заходів як платформи презентації товару (послуги) для того, щоб за допомогою емоційного впливу активізувати увагу цільової групи. Івент-маркетинг забезпечує довготривалий ефект, що формує імідж ЗВО, забезпечує його популяризацію та дозволяє залучати нові категорії споживачів освітніх послуг.

Василенко, Валерія (спеціаліст з інформаційного забезпечення). 

 Соціокомунікаційні технології інмутації як негативний чинник впливу на процес формування іміджу ЗВО: способи нівелювання / В. Василенко // Вісник Книжкової палати : Науково-практичний журнал. - 2019. - N 4. - С. 16-20

Анотація: Досліджено визначення впливу соціокомунікаційних технологій  інмутації на процес формувння іміджу закладу вищої освіти, а також можливих способів його нівелювання.

 

   Сьогодні система вищої освіти в Україні перебуває на стадії реформування. Успішне функціонування ЗВО безпосередньо залежить від ефективності проведення профорієнтаційних заходів і, як наслідок, кількості залучених абітурієнтів, а надалі - студентів, які в ньому навчатимуться. З огляду на це, окремі ЗВО вдаються до методів жорсткої, недобросовісної конкуренції у боротьбі з аналогіч ними освітніми закладами, намагаючись створити їм негативний імідж та переманити абітурієнтів. Цю технологію використовують для штучної зміни поведінки об'єктів у потрібному напрямі, тобто відбувається інмутація суспільства. В інформаційну епоху найефективнішим інструментом негативного впливу є саме соціокомунікаційні технології (СКТ) - "система маніпулятивних дій-комплексів, спрямованих на зміну поведінки соціуму". 

  В межах порушеної проблематики імідж ЗВО розуміємо як безперервний процес формування унікального образу закладу, який впливає на ставлення та поведінку його цільової аудиторії.

  Етапи формування іміджу ЗВО.

Перший етап передбачає фіксацію вже сформованого іміджу з використанням методів діагностики, анкетування та спостереження. Зазвичай на цьому етапі цілеспрямовано створюють позитивний образ.

Другий етап полягає у виявленні позитивних і негативних чинників формування іміджу, а також має на меті моніторинг позитивного та негативного впливу на людей, їхні емоції, позиції щодо ЗВО.

На третьому етапі слід визначити заходи з нейтралізації негативних чинників і посилення дії позитивних.

Наслідком реалізації етапів формування іміджу ЗВО є позитивний чи негативний вплив на поведінку/емоції цільової аудиторії, тобто певною мірою відбувається процес маніпуляції свідомістю, під якою розуміємо "неприхований вплив комуніка- тора на комуніканта з прихованою метою позитивного або негативного керування поведінкою останнього".

   Результатом впливу соціокомунікаційних технологій розбалансування в процесі формування іміджу ЗВО є зміна моделі поведінки цільової аудиторії, що має на меті розвиток одного зі сценаріїв:

— абітурієнти не вступатимуть до конкретного ЗВО;

— студенти можуть перевестись на іншу спеціальність у цьому ЗВО чи обрати аналогічний навчальний заклад;

— колеги з інших ЗВО, освітніх та наукових закладів відмовляться співпрацювати, проводити спільні заходи, обмінюватися досвідом із надання освітніх послуг;

— департаменти освіти надаватимуть перевагу іншим ЗВО під час розподілу додаткового фінансу¬ання, формування лояльності тощо;

— потенційні роботодавці прискіпливіше ставитимуться до випускників певних ЗВО.

   Одним з основних завдань із корекції негативного іміджу є визначення та реалізація стратегії нівелювання впливу СКТ інмутації, що передбачає такі етапи:

1. Інформаційне охоплення цільової аудиторії: підтримання в актуальному стані інформації про освітню діяльність (надання доступу до відомостей про робочі навчальні плани, ціни, академічну успішність студентів) чи наукові заходи через офіційний веб-сайт ЗВО.

2. Підтримка соціальної активності ЗВО: постійне оновлення інформації в соцмережах (офіційні групи навчального закладу у Facebook, Instagram, Telegram, YouTube) щодо освітньої та культурної діяльності; створення та підтримка профілів викладачів, що міститимуть відомості про досвід роботи, освіту, посилання на наукометричні бази даних, де представлено їхні публікації, кількісні показники цитування тощо.

3. Ефективний event-менеджмент: проведення ярмарків вакансій для налагодження зв'язку з провідними  компаніями-роботодавцями; днів відкритих дверей для публічного представлення інформації про діяльність ЗВО; організація наукових заходів із метою співпраці з колегами з інших ЗВО, освітніх і наукових закладів.

4. Управління інформаційними потоками: висвітлення перевіреної, "відфільтрованої" інформації про діяльність ЗВО, добір відкритих джерел для розміщення інформації (бажано авторитетні та популярні ЗМІ); моніторинг негативних чи сфальшованих фактів та визначення можливих шляхів інформаційного протистояння (спростування).

Власюк, Тетяна Миколаївна (кандидат економічних наук; директор Навчально-наукового інституту сучасних технологій навчання Київського національного університету технологій та дизайну). 

 Механізм стратегічного управління діяльністю вищих навчальних закладів України // Формування ринкових відносин в Україні : Збірник наукових праць. - 2016. - № 11. - С. 14-18 : схем. - Бібліогр. в кінці ст. 

Анотація: Розроблено механізм стратегічного управління діяльністю вищих навчальних закладів України, який включає етапи стратегічної діагностики, стратегічного планування, реалізації стратегії, стратегічного контролю та регулювання. Здійснення стратегічного управління економічною діяльністю вищих навчальних закладів з використанням розробленого механізму сприятиме підвищенню їх іміджевої привабливості.

   Політика ВНЗ повинна спрямовуватись на досягнення його стратегічних цілей. Уміння використовувати різні способи дії (впровадження і реалізація стратегії) полягає в тому, щоб упровадити стратегію і отримати необхідні результати в запланований час. Реалізація стратегії - це в основному практичне адміністративне завдання, що включає наступні аспекти: 

1) планування (розробка заходів щодо збільшення контингенту студентів; підвищення якісного кадрового забезпечення освітнього процесу, розробка фінансового плану, що спрямовує ресурси в найважливіші для стратегічного успіху області; проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень спрямованих на одержання і використання нових знань); 

2) організація (вдосконалення організаційної структури та створення такої культури організації і ділового клімату в ній, щоб б сприяли успішній реалізації стратегії); 

3) облік (забезпечення належної системи контролю за наявністю та рухом бюджетних і позабюджетних коштів); 

4) мотивація (створення відповідної мотивації для персоналу, яка стимулювала б досягнення поставлених цілей; кореляція системи винагороди з результатами досягнення поставлених цілей).

   Основною метою практичного використання механізму стратегічного управління діяльністю ВНЗ є підвищення іміджевої привабливості ВНЗ. Імідж, як ідея, що поширена шляхом утвердження і повторення, зобов'язаний своєю популярністю головним чином привабливості. Привабливість - це властивість раціонального або емоційного характеру викликати інтерес і зацікавленість. Відповідно «іміджева привабливість ВНЗ» - це властивість раціонального або емоційного характеру викликати інтерес та зацікавленість споживачів в отриманні вищої освіти в певному ВНЗ, сформована в результаті комунікаційного сприйняття ними тих чи інших його характеристик.

   Сучасна вища освіта України перебуває в стані реформування, оскільки ринкові відносини поступово проникають в освітню сферу, визначають напрями і форми діяльності вищих навчальних закладів, орієнтують їх на потреби споживачів і диверсифікацію джерел фінансування, загострюють конкуренцію між ними на ринку освітніх послуг.

   Очікується, що впровадження механізму стратегічного управління діяльністю ВНЗ дозволить надати сталий характер з подальшим забезпеченням динамічного зростання економічних показників діяльності ВНЗ, що сприятиме підвищенню його іміджевої привабливості.

Раєвнєва, Олена (доктор економічних наук; професор; завідувач кафедри статистики та економічного прогнозування). 

 Іміджева привабливість вищих навчальних закладів як фактор нецінової конкуренції на ринку освітніх послуг / О. Раєвнєва // Вища школа : науково-практичне видання. - 2015. - № 9/10. - С. 109-126 : табл.-2; рис.-6. - Біблиогр. в кінц. ст. 

Анотація: Розглядаються поняття іміджевої привабливості ВНЗ та зв'язок цього поняття з академічною автономією, що є її метою. Досліджено еволюцію автономії ВНЗ у світовому освітньому просторі, доведено, що автономія університетів є одним із важливих принципів розвитку ВНЗ у ХХІ ст. На підставі аналізу нового Закону України "Про вищу освіту" визначено цільові орієнтири розвитку системи вищої освіти в Україні. Запропонована класифікація цільових груп ВНЗ дозволила розробити систему факторів іміджевої привабливості з її посилення. Доведено, що іміджева привабливість є частиною загальної привабливості ВНЗ та формується і підтримується у межах іміджевої політики університету. На підставі застосування кібернетичного підходу розроблено схему системи управління іміджевою привабливістю ВНЗ. Подальші розробки цієї проблематики мають бути спрямовані на формування паспорта іміджевої політики ВНЗ та внутрішньокорпоративної системи гармонійного функціонування складових іміджевої привабливості університету.

   Незважаючи на тимчасові перешкоди, автономія національних університетів сприятиме інтеграції української системи вищої освіти до європейського та світового освітнього простору, підвищення якості підготовки фахівців, посилення їх конкурентоспроможності та мобільності на ринку праці, зміцнення реального зв'язку університетської, академічної науки зі споживачами освітньо-наукових. послуг (представниками різних секторів національної економіки) та підвищення стандартів інтелектуальної творчості. Тому одним із важливих стратегічних завдань розвитку ВНЗ є використання можливостей автономії для посилення своїх конкурентних переваг на національному ринку освітніх послуг.

   У цих умовах ВНЗ ініціюють пошук нових засобів підвищення своєї привабливості за рахунок дієвих методів цінової та нецінової конкуренції задля залучення як абітурієнтів, так і ресурсів для проведення навчальної та дослідницької діяльності.

   Методи цінової конкуренції в основному сконцентровані на встановленні ціни на освітню послугу та спираються на аналіз цін інших ВНЗ, які здійснюють підготовку за аналогічними освітніми програмами. Відповідно до конкурентної ситуації на ринку освітніх послуг ці методи можуть бути орієнтовані на середні ринкові ціни, на цінового лідера чи ціновий картель. Певними обмеженнями вибору конкретного методу цінової конкуренції є масштаб ВНЗ та чутливість споживачів освітніх послуг до ціни.

   Тому більшої ваги у підвищенні привабливості вищих навчальних закладів України набувають нецінові методи конкуренції, зокрема, формування та ефективна підтримка власної іміджевої привабливості та репутації ВНЗ.

   Формування та посилення іміджевої привабливості ВНЗ як фактора його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг є складнострукту- рованим процесом, що має враховувати природу і джерела її виникнення та диференціацію цільових груп ВНЗ. Аналіз практики функціонування вищих навчальних закладів, досліджень науковців дозволили визначити, що цільові групи ВНЗ доцільно класифікувати так:

- зовнішня, тобто множина споживачів послуг ВНЗ, які обирають послугу, керуючись своїми уявлень про іміджеву привабливість ВНЗ;

- внутрішня, що складається з осіб, які забезпечують формування освітньо-наукової послуги, та осіб, які навчаються у ВНЗ, і формують іміджеву привабливість ВНЗ.

   Аналіз досвіду підвищення іміджу ВНЗ для абітурієнтів показав, що в різних країнах світу підходи та заходи з підвищення привабливості ВНЗ суттєво різняться.

    Так, ВНЗ у США та Великій Британії орієнтуються на підвищення привабливості безпосередньо напрямів підготовки, а тому використовують такі заходи:

— залучення провідних фахівців в окремій галузі до викладання дисципліни на конкретних спеціальностях;

— залучення міжнародних, державних та приватних спонсорів із метою створення стипендіальних програм за окремими напрямами підготовки;

— проведення різноманітних маркетингових заходіву рамках конкретних кафедр та напрямів підготовки фахівців;

— організація співпраці з провідними компаніями як у процесі розробки навчальних програм, так і проведення практик та апробації дипломних проектів студентів.

Для європейських країн, зокрема країн Євросоюзу, більш властивою є орієнтація на загальний імідж всього ВНЗ. Саме тому основні заходи спрямовані на підвищення престижності ВНЗ у світовому освітньому просторі, на формування імені, бренду університету. Найбільш поширеними є такі заходи:

— проведення фундаментальних досліджень на базі університету;

— організація асоціації випускників;

— проведення конгресів та форумів;

— участь у міжнародних наукових заходах;

— організація стипендіальних програм та грантів;

— формування сталого взаємозв'язку з провідними компаніями та транснаціональними корпораціями.

   Названі заходи з підвищення привабливості іміджу ВНЗ є класичними, реалізовуються протягом багатьох років і довели свою ефективність. Проте, в останні роки багато дослідників зазначає, що підвищення іміджевої привабливості та загальної привабливості ВНЗ має ґрунтуватися на використанні маркетингових підходів. Ефективна ринкова стратегія університету, здатна забезпечити реальні конкурентні переваги і довгострокові перспективи виживання і зростання ВНЗ, може бути розроблена лише на основі ідеології маркетингу і реалізована на основі маркетингових комунікацій на ринку освітніх послуг. Елементом цієї стратегії є іміджева політика ВНЗ, що охоплює низку пріоритетів, заходів, інструментів, а також систему управління іміджем вищого навчального закладу. Остання має бути спрямована на формування управлінських впливів, орієнтованих на ефективну підтримку привабливого образу ВНЗ, необхідного для посилення взаємодії зі споживачами освітньо-наукових послуг, залучення ресурсів, та розвиток рівноправної й взаємовигідної міжнародної та міжрегіональної співпраці і, як наслідок, посилення конкурентоспроможності ВНЗ. 

Батичко, Галина Іванівна (кандидат наук з мистецтвознавства; доцент; завідувач кафедри культурології та інформаційної діяльності). 

 Соціальні мережі як чинник формування позитивного іміджу та простір позиціонування університету на ринку освітянських послуг // Вісник Маріупольського державного  університету. Сер., Філософія, культурологія, соціологія. - 2012. - Том Вип., N 3. - С. 17-25

Анотація: В умовах демографічного спаду посилюється конкуренція серед ВНЗ України в боротьбі з абітурієнтів. Залучення установою Інтернет-представництва у соціальних мережах надає переваги в конкурентних умовах сучасного ринку. Ці можливості Інтернет-спільнот на сьогодні вже широко реалізують великі та середні організації і підприємства, залишаючись поза увагою представників прес-служб університетів. Завдяки таким представництвам ВНЗ може формувати позитивний імідж, корпоративну культуру та надавати інформаційні послуги,водночас зміцнюючи свої конкурентні позиції на ринку освітніх послуг. На прикладі ВНЗ м.Маріуполя показано які переваги можливо отримати закладу від застосування Інтернет-представництв у соціальних мережах.

   Соціальні мережі, як і будь-які технології, постійно розвиваються, надаючи своїм користувачам все нові функціональні можливості. З кожним днем інтерфейс соціальних мереж стає більш зручним і зрозумілим, а користувачі більш досвідченими.

   Вивченням і застосуванням соціальних мереж, як інструмента маркетингових комунікацій займаються спеціалісти відповідних структур великих компаній та організацій, які таким чином сприяють просуванню товарів та послуг, формують імідж та мають швидкий зворотній зв'язок з покупцями та партнерами.            Маловивченою у літературі є проблема залучення соціальних у маркетингові комунікації і формування іміджу та корпоративної культури вищого навчального закладу. Адже на сьогодні в Україні спостерігається збільшення негативного демографічного сальдо, що збільшує конкуренцію між університетами в боротьбі за студентів. Державна служба статистики Україні зазначає, що за останні п'ять років кількість бажаючих отримати середньотехнічну і вищу освіту в Україні зменшилася на 502,2 тис осіб. В цих умовах залучення соціальних мереж, як додаткового інструментарію за для покращення конкурентоспроможності організації, стає вагомим управлінським рішенням. Немаловажним є те, що корисність наявності представників певних компаній у соціальних мережах вже визнана і застосовується менеджерами, а з боку керівництва українських ВНЗ дана можливість, здебільшого, не використана.

   Так, в соціальних мережах друзів і однодумців, користувачі утворюють сегментовані групи, і переходять до обговорення професійних питань і уподобань. Маркетологами вже зазначено, що замість того, щоб забороняти і блокувати доступ своїм співробітникам до соціальних мереж, компаніям необхідно активно їх використовувати для отримання доступу до акумульованому в ньому соціальному капіталу, в режимі реального часу. Це передбачає створення представництва компанії, організації, установи в соціальних мережах з відкриттям корпоративних файлів і сторінок. Умовами ефективності їх застосування є наступні:

- Якісний, привабливий дизайн, який важливий при першому ознайомленні та привернення уваги користувача до певної спільноти.

- Підтримка, оновлення, регулярна ритмічна активність, що викликає очікування. Адміністрування такого Інтернет-товариства покладається на спеціалістів прес-служб, в обов'язки яких входить актуалізація офіційного сайту компанії чи організації. 

- Актуальний, доречний контент. Контент повинен не тільки зацікавити, а й мати певну користь для інтересів не лише самої спільноти, а й користувачів соціальної мережі.

- «Живі люди», які стоять за профілем. Авторами повідомлень, особами, що гарантують зворотній зв'язок з організацією або фірмою є такі ж самі користувачі певної соціальної мережі. У такому форматі взаємовідношень спостерігається значне сприяє зближенню, збільшення довіри та розуміння корпоративної культури учасниками спільноти.

- Нескладний, захоплюючий формат комунікацій. Щоб користуючись можливостями сервісу», можна додавати до повідомлень необхідні мультимедійні файли, підсилюючи враження на користувача, організовувати оперативні анонімні опитування для учасників спільноти.

- - Зручний інтерфейс. Створенні і розміщення повідомлень на офіційному сайті фірми чи установи потребує набагато більше зусиль та часу, а інколи і роботи спеціалістів з Інтернет-технологій. Додавання інформації в рамках спільноти у соціальній мережі є миттєвим, а для його актуалізації чи реконструкції структури не потрібно залучати спеціалістів з веб-програмування.

  Створення офіційної Інтеренет-спільноти ВНЗ у соціальній мережі дозволить також виконувати інформаційне обслуговування користувачів - консультувати та надавати у користування електронні документи. Таким чином можна покращити імідж та корпоративну культуру цих закладів, надавати інформаційні послуги і закріпити конкурентні позиції на ринку вищої освіти.

   Іміджева привабливість у цьому контексті для ВНЗ України має розглядатися як шлях до популяризації ВНЗ в освітньому просторі, створення гідної ділової репутації і, як наслідок, підвищення привабливості ВНЗ для різноманітних споживачів освітньо-наукових послуг. Подальші розробки цієї проблематики мають бути спрямовані на формування паспорта іміджевої політики ВНЗ та внутрішньокорпоративної системи гармонійного функціонування складових іміджевої привабливості університету.