Економіка Економіка підприємства
Історія економіки
Логістика
Страхування
Цінні папери
Корпоративне управління
АудитБухгалтерський облікВинахідництвоЕкологіяЕтика. ЕстетикаІнтелектуальна власністьІсторія Всесвітня історія
Історія України
Культурологія Культура, мистецтво, суспільство
Культурне співробітництво
Менеджмент в галузі культури
Оперне, балетне мистецтво України
Сучасна українська музика
Українська книга
Українське кіно
МаркетингМенеджмент Контроль і ревізія
Корпоративне управління
МистецтвоМовознавствоОподаткуванняПедагогікаПраво Авторське право
Кримінально-процесуальне право
Адміністративне право
Господарче право
Екологічне право
Конституційне право
Кримінальне право
Криміналістика
Кримінологія
Митне право
Міжнародне право
Правоохоронна діяльність
Сімейне право
Соціальне право
Фінансове право
Цивільне право
Цивільне процесуальне право
Політика Державне управління
ФінансиПсихологія Психологія творчості
Організаційна психологія
Психологія конфлікта
Психологія особистості
Педагогічна психологія
Психологія спорту
Юридична психологія
Сільське господарствоФілософія
Право
Матеріали для написання реферату:
1. Загальна організація судової експертизи в Україні
2. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до них
3. Права, обов'язки та відповідальність судового експерта
4. Процес судово-економічної експертизи та його стадії
1. Загальна організація судової експертизи в Україні
Відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:
— науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;
— експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Винятково державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються винятково державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів серед працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України відповідно до їх повноважень та у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт — це особа або організація, що є носієм певних прав і обов'язків, якій надано право на здійснення певного виду діяльності. Суб'єкт у будь-якому процесі є активною особою, призначеною створювати умови, регулювати перебіг цього процесу, взаємовідносини у його межах, тобто, вчиняти активні дії для реалізації цього процесу. Судова експертиза є процесом, завданням якого є з'ясування істини в певному моменті справи за допомогою використання знань фахівців з різних галузей науки. Тому в судовій експертизі під суб'єктом розуміють орган або особу, яка уповноважена призначати судову експертизу та орган або особу, яка безпосередньо проводить дослідження. Тобто, розрізняють:
• суб'єктів призначення судової експертизи, до повноважень яких належить визначення необхідності її призначення та документального оформлення цього рішення шляхом винесення постанови або ухвали про призначення експертизи;
• суб'єктів проведення судової експертизи, які уповноважені проводити експертне дослідження та надавати висновок з поставлених слідчим або судом запитань.— науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;
— експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Винятково державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються винятково державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів серед працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України відповідно до їх повноважень та у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт — це особа або організація, що є носієм певних прав і обов'язків, якій надано право на здійснення певного виду діяльності. Суб'єкт у будь-якому процесі є активною особою, призначеною створювати умови, регулювати перебіг цього процесу, взаємовідносини у його межах, тобто, вчиняти активні дії для реалізації цього процесу. Судова експертиза є процесом, завданням якого є з'ясування істини в певному моменті справи за допомогою використання знань фахівців з різних галузей науки. Тому в судовій експертизі під суб'єктом розуміють орган або особу, яка уповноважена призначати судову експертизу та орган або особу, яка безпосередньо проводить дослідження. Тобто, розрізняють:
• суб'єктів призначення судової експертизи, до повноважень яких належить визначення необхідності її призначення та документального оформлення цього рішення шляхом винесення постанови або ухвали про призначення експертизи;
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судову експертизу» та підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577, з метою підвищення результа¬тивності наукових розробок і удосконалення експертної діяльності науково-дослідних установ судових експертиз створено науково-консультативну та методичну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Відповідний нормативний документ затверджено наказом Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2000 року № 49/5 і зареєстровано у Міністерстві юстиції 13 жовтня 2000 року за № 708/4929.
Науково-консультативна та методична рада з проблем судової експертизи (далі — НКМР) є консультативно-дорадчим органом, що створений Міністерством юстиції України з метою удосконалення наукової роботи, сприяння підвищенню результативності на¬укових розробок та якості експертної діяльності науково-дослідних установ судових експертиз (далі — судово-експертні установи), що належать до сфери управління Міністерства юстиції.
НКМР здійснює свою діяльність на громадських засадах.
Робота НКМР здійснюється за такими основними напрямами діяльності судово-експертних установ:
• наукові дослідження в галузі судової експертизи;
• експертна практика;
• підготовка експертних кадрів. Основними завданнями НКМР є:
• визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень судово-експертних установ у галузі судової експертизи та надання
пропозицій щодо форм і методів їх здійснення та впровадження в експертну практику;
• оцінка перспектив розвитку наукових досліджень у галузі судової експертизи, їх актуальності та новизни;
• забезпечення єдиного методологічного підходу у вирішенні питань теорії та практики судової експертизи;
• удосконалення наукових робіт;
• розгляд спірних питань експертної практики;
• сприяння підвищенню кваліфікації наукових і експертних кадрів судово-експертних установ.
НКМР відповідно до покладених на неї завдань:
• здійснює розгляд нових наукових робіт, запропонованих судово-експертними установами, з метою вирішення питання доцільності їх включення до тематичного плану наукових робіт науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції;
• здійснює приймання результатів наукових робіт та вирішує питання доцільності апробації, публікації та впровадження їх в експертну практику;
• розглядає за клопотанням вчених рад судово-експертних установ хід виконання довгострокових наукових робіт та надає виконавцям методичну й консультаційну допомогу;
• здійснює з метою уникнення дублювання координацію наукових робіт, що виконуються за планами інститутів;
• сприяє здійсненню пошукових наукових досліджень та впро-вадженню нововведень у галузі судової експертизи;
• організовує обмін науково-інформаційними матеріалами між судово-експертними установами;
• здійснює методичну допомогу в організації наукової та експертної роботи;
• вносить пропозиції керівництву судово-експертних установ і Мін'юсту щодо усунення недоліків в організації та проведенні наукової, методичної роботи; узагальнення експертної практики, підготовки експертних кадрів та вдосконалення цих форм діяльності;
• сприяє встановленню та підтриманню зв'язків з судово-експертними установами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
• здійснює аналіз міжнародного й вітчизняного досвіду в галузі судової експертизи;
• бере участь в організації та підготовці семінарів, науково-практичних конференцій з актуальних проблем судової експертизи, організовує обмін досвідом;
• бере участь у розробці програм підготовки експертних кадрів та розгляді пропозицій до планів стажування працівників судово-експертних установ Міністерства юстиції;
• сприяє міжнародному співробітництву в галузі криміналістики й судової експертизи;
• надає за своєю ініціативою, за дорученням Міністерства юстиції або за клопотанням вченої ради судово-експертної установи консультаційну, інформаційну та іншу допомогу з питань, що належать до її компетенції.
2. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до них
В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та експертів-економістів зокрема. Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.
• експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;
• Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерств юстиції України (ЦЕКК).
ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:
• розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);
• організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;
• допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;
• приймає кваліфікаційний іспит.
Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічного аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.
За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів залежно від рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з таких рішень:
• про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;
• про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;
• про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;
• про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;
• про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта. Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу
судового експерта заносять до атестаційного аркуша, що підписується головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні, і повідомляються працівнику, який атестувався, одразу ж після проведення засідання.
Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності експертно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції є:
• проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;
• розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структурах або одноособово;
• визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.
Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавство та інші нормативні акти, що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.
Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затверджені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 1163/5 від 09.07.2008 p.), Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян (149/7 від 15.04.1997 р.) і Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 882/11162 від 11.08.2005 p.).
Відповідно до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:
На підставі рішення комісії фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Свідоцтво підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар комісії.
Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне протягом п'яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох років — для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва подовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.
Кандидати на одержання кваліфікації за спеціальністю економічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеці¬альностями:
1. Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.
2. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.
3. Дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного законодавства України.
Цей Реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства чи суду повинні переважно доручати проведення судових експертиз.
• прізвище, ім'я та по батькові судового експерта;
• дата включення до Реєстру;
• вид експертизи, експертна спеціальність;
• адреса, телефон, факс судового експерта державної, підпри-ємницької структури або судового експерта-громадянина;
• назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;
• номер та термін дії свідоцтва;
• кваліфікаційний клас судового експерта.
Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер, що складається з:
• букви Д — для судових експертів державних структур; П — для судових експертів підприємницьких структур; Г — для судових експертів-громадян;
• порядкового номера державної реєстрації; року реєстрації. Підставою для виключення з Реєстру є рішення експертно-кваліфікаційної комісії державної структури:
• про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу;
• про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.
Центральна експертно-кваліфікаційна комісія виступає як апеляційна комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України є:
• проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам;
• розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів;
• визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.
Положення про кваліфікаційні класи судових експертів визначає порядок присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів працівникам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі — НДУСЕ).
Присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівнику НДУСЕ є підставою для присвоєння йому рангу державного службовця та виплати доплат за ранг згідно з чинним законодавством.
Кваліфікаційні класи судових експертів присвоюються працівникам НДУСЕ залежно від посади, стажу, досвіду роботи, наукового ступеня та рівня професійних знань за наявності кваліфікації судового експерта.
Ранги державних службовців у межах відповідної категорії посад державних службовців працівникам НДУСЕ присвоюються згідно з установленими кваліфікаційними класами судових експертів та відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» і постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.96 р. № 658 «Про затвердження Положення про ранги державних службовців».
До Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян вносять такі дані про спеціалістів:
• реєстраційний номер;
Працівникам, які вперше прийняті на роботу або переведені на вищу посаду, присвоюється найнижчий кваліфікаційний клас, передбачений для відповідних посад працівників НДУСЕ.
Черговий кваліфікаційний клас судового експерта в межах займаної посади може бути присвоєний працівникові, який успішно відпрацював у раніше присвоєному кваліфікаційному класі не менше ніж 4 роки.
Питання про присвоєння чергового кваліфікаційного класу розглядається за поданням безпосереднього керівника.
Строки перебування у присвоєних кваліфікаційних класах працівників НДУСЕ не обмежуються.
Атестацію з метою присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів проводять експертно-кваліфікаційні комісії відповідних НДУСЕ (далі — ЕКК), які діють відповідно до Положення про експертно-кваліфкаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 № 86/5, зареєстрованого в Міністерстві кхггиції України 11.08.2005 за № 882/11162.
На підставі всебічної оцінки професійного рівня працівників, які атестуються, ЕКК приймає одне з таких рішень:
• присвоїти працівнику відповідний кваліфікаційний клас;
• залишити раніше присвоєний кваліфікаційний клас без змін.
Якщо ЕКК прийнято рішення залишити раніше присвоєний кваліфікаційний клас без змін, повторно питання про присвоєння чергового кваліфікаційного класу може бути розглянуто не раніше ніж через шість місяців.
Результати атестації заносяться до протоколу засідання ЕКК та атестаційного листа. Результати атестації повідомляються працівнику, який атестувався, протягом 10 днів.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу України на підставі заяв адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, в експертних установах можуть виконуватись дослідження, результати яких викладаються в письмових висновках спеціалістів. Причому експертизи та висновки спеціалістів проводяться експертними закладами відповідно до регіональних зон їх обслуговування.
Основою для проведення експертиз в експертному закладі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на це особою (органом). Інші дослідження проводяться на підставі письмової заяви замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.
Література:
Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.
• експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;
• Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерств юстиції України (ЦЕКК).
ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:
• розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);
• організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;
• допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;
• приймає кваліфікаційний іспит.
Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічного аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.
За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів залежно від рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з таких рішень:
• про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;
• про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;
• про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;
• про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;
• про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта. Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу
судового експерта заносять до атестаційного аркуша, що підписується головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні, і повідомляються працівнику, який атестувався, одразу ж після проведення засідання.
Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності експертно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції є:
• проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;
• розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структурах або одноособово;
• визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.
Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавство та інші нормативні акти, що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.
Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затверджені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 1163/5 від 09.07.2008 p.), Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян (149/7 від 15.04.1997 р.) і Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 882/11162 від 11.08.2005 p.).
Відповідно до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:
На підставі рішення комісії фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Свідоцтво підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар комісії.
Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне протягом п'яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох років — для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва подовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.
Кандидати на одержання кваліфікації за спеціальністю економічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеці¬альностями:
1. Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.
2. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.
3. Дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного законодавства України.
Цей Реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства чи суду повинні переважно доручати проведення судових експертиз.
• прізвище, ім'я та по батькові судового експерта;
• дата включення до Реєстру;
• вид експертизи, експертна спеціальність;
• адреса, телефон, факс судового експерта державної, підпри-ємницької структури або судового експерта-громадянина;
• назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;
• номер та термін дії свідоцтва;
• кваліфікаційний клас судового експерта.
Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер, що складається з:
• букви Д — для судових експертів державних структур; П — для судових експертів підприємницьких структур; Г — для судових експертів-громадян;
• порядкового номера державної реєстрації; року реєстрації. Підставою для виключення з Реєстру є рішення експертно-кваліфікаційної комісії державної структури:
• про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу;
• про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.
Центральна експертно-кваліфікаційна комісія виступає як апеляційна комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України є:
• проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам;
• розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів;
• визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.
Положення про кваліфікаційні класи судових експертів визначає порядок присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів працівникам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі — НДУСЕ).
Присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівнику НДУСЕ є підставою для присвоєння йому рангу державного службовця та виплати доплат за ранг згідно з чинним законодавством.
Кваліфікаційні класи судових експертів присвоюються працівникам НДУСЕ залежно від посади, стажу, досвіду роботи, наукового ступеня та рівня професійних знань за наявності кваліфікації судового експерта.
Ранги державних службовців у межах відповідної категорії посад державних службовців працівникам НДУСЕ присвоюються згідно з установленими кваліфікаційними класами судових експертів та відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» і постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.96 р. № 658 «Про затвердження Положення про ранги державних службовців».
До Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян вносять такі дані про спеціалістів:
• реєстраційний номер;
Працівникам, які вперше прийняті на роботу або переведені на вищу посаду, присвоюється найнижчий кваліфікаційний клас, передбачений для відповідних посад працівників НДУСЕ.
Черговий кваліфікаційний клас судового експерта в межах займаної посади може бути присвоєний працівникові, який успішно відпрацював у раніше присвоєному кваліфікаційному класі не менше ніж 4 роки.
Питання про присвоєння чергового кваліфікаційного класу розглядається за поданням безпосереднього керівника.
Строки перебування у присвоєних кваліфікаційних класах працівників НДУСЕ не обмежуються.
Атестацію з метою присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів проводять експертно-кваліфікаційні комісії відповідних НДУСЕ (далі — ЕКК), які діють відповідно до Положення про експертно-кваліфкаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 № 86/5, зареєстрованого в Міністерстві кхггиції України 11.08.2005 за № 882/11162.
На підставі всебічної оцінки професійного рівня працівників, які атестуються, ЕКК приймає одне з таких рішень:
• присвоїти працівнику відповідний кваліфікаційний клас;
• залишити раніше присвоєний кваліфікаційний клас без змін.
Якщо ЕКК прийнято рішення залишити раніше присвоєний кваліфікаційний клас без змін, повторно питання про присвоєння чергового кваліфікаційного класу може бути розглянуто не раніше ніж через шість місяців.
Результати атестації заносяться до протоколу засідання ЕКК та атестаційного листа. Результати атестації повідомляються працівнику, який атестувався, протягом 10 днів.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу України на підставі заяв адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, в експертних установах можуть виконуватись дослідження, результати яких викладаються в письмових висновках спеціалістів. Причому експертизи та висновки спеціалістів проводяться експертними закладами відповідно до регіональних зон їх обслуговування.
Основою для проведення експертиз в експертному закладі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на це особою (органом). Інші дослідження проводяться на підставі письмової заяви замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.
Література:
Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник / Л.В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.