Дніпропетровщина бібліотечна

Павлоград


 
Центральна міська бібліотека ім. Г.П. Світличної КЗ "ПМЦБС" 

 
Історія бібліотеки

Ніякі реєстраційні документи, які б точно засвідчили дату відкриття нинішньої центральної міської бібліотеки, на жаль, не збереглися. По інших документах установити цю дату також не можливо.

Згідно з наказом № 1 по Павлоградській міській бібліотекі від 5 січня 1945 року цього дня на роботу була зарахована завідуючою Анциферова Фатіма Тимофіївна, яка пропрацювала на цій посаді до 1975 року.

Була вона першою чи однією з перших керівників міської бібліотки? За спогадами самої Фатіми Тимофіївни і бібліотекаря з 50‑річним стажем Михайловської Антоніни Сергіївни в місті працювала міська бібліотека і до Великої Вітчизняної війни. Перед приходом німців її фонд був схований у підвальному приміщенні бібліотеки (по вул. Леніна). Нині на цьому місці розташований центральний готель. Та й в роки війни, після вигнання з Павлограду німців, тобто в 1943 році, теж була відкрита міська бібліотека. Фатіма Тимофіївна говорить, що їй доручили відновити у 1943 році роботу бібліотеки. Нова (?) бібліотека була відкрита на базі фонду двох бібліотек (тих, що працювали до війни і в роки війни). Чи була бібліотека, завідуючою якої призначили Анциферова Ф. Т., наступницею попереднім, чи заново зареєстрованою, сказати важко. Хоча наказом № 2 від 15.01.1945 р. Анциферова Ф. Т. підтвердила роботу бібліотекаря Кулагіної Р. А. з 01.01.1944 р. і прибиральниці Прокуди Є. М. з 25.10.1949 р. як таких, на яких раніше не було видано накази.

Та можливо, дата народження нашої бібліотеки набагато раніша? Адже існують документи, які стверджують, що училищно-публічна бібліотека була відкрита в Павлограді 17 лютого 1861 р., а бібліотека Ліпського А. П. Заснована в 1876 році. Тобто над виявленням справжньої дати заснування ЦМБ треба ще серйозно працювати.

 
40-50-ті роки

Декілька слів про тих, хто починав працювати в 40-50 роки і зробив помітний внесок в роботу міської бібліотеки:

З 1 лютого 1946 р. і по сьогодні (1998 рік – рік написання історії) працює Михайловська Антоніна Сергіївна. За цей час займала посади: бібліотекаря, зав. пересувним фондом, зав. читальної зали, зав. юнацьким абонементом, старшого бібліотекаря, зав. відділом комплектування і обробки літератури, бібліотекаря 1‑ї категорії цього ж відділу. Завжди праймала активну участь в громадській роботі.

У серпні 1954 р. прийшла на роботу Кравченко (Літвінова) Надія Лук’янівна. Вона довгий час виконувала функції методиста, хоча штатна посада методиста була скорочена в 1960 році. Пізніше вона працювала зав. філіалом № 2, очолювала профспілкову бібліотеку БК Машинобудівників.

З 16 січня 1955 р. по 20 березня 1964 р. бібліотекарем працювала Головсьова Юлія Григорівна. Пізніше довгий час вона очолювала технічну бібліотеку заводу «Хіммпаш».

З 1 серпня 1955 року по серпень 1978 р., з 25 жовтня 1994 р і по сьогодні (1998 р.) працює Погорєлова (Бондаревська) Олександра Андріївна. Була бібліотекарем абонементу, зав. абонементом, нині – провідний бібліотекар абонементу. Її заходи для читачів завжди відзначались якісною підготовкою, високим рівнем проведення. Завжди уміло веде індивідуальну роботу з віддідувачами.

У зв’язку з ліквідацією районної бібліотеки Сова Катерина Костянтинівна, яка працювала там зав. пересувним фондом, була призначена 24.10.1959 р. бібліотекарем філіалу міської бібліотеки. З 1 червня 1966 р. переведена з філіала на абонемент. З 1 вересня 1976 р. і до цього часу (1998 р.) очолює роботу абонементу ЦМБ. Сумлінно ставиться до своїх обов’язків, веде активну роботу з заборгованістю читачів. Дуже прикрашають бібліотеку квіти, посаджені її руками.

З 1 квітня 1964 р., маючи за плечима досвід бібліотечної роботи, прийшла на посаду зав. читальним залом Лазаренко Лідія Петрівна. У 1970 році була переведена завідуючою міської бібліотеки № 2, а в листопаді 1975 р. знову повернулася в центральну бібліотеку на посаду звідуючої, щоб очолити підготовку і проведення централізації державних масових бібліотек і стати з 1 жовтня 1976 р. директором ЦБС. Знаходилась на цій посаді до 1 травня 1988 р. висококваліфікований спеціаліст, умілий господарник і організатор.

З шкільної лави прийшла в червні 1964 р. в бібліотеку Надточа (Верещак) Валентина Анатоліївна. В серпні 1966 р. звільнилась, а в листопаді цього ж року повернулась на абонемент бібліотеки.

У березні 1968 р. ще раз спробувала працювати в іншій організації, а в грудні цього ж року знову повернулася в ЦМБ (щоб залишитися в ЦБС назавжди) спочатку на посаду зав. філіалом, а потім бібліотекаря абонементу, зав. абонементом. Після централізації бібліотек почала працювати на різних посадах в бібліотеці-філіалі № 2, де й зараз (1998 р.) працює завідуючою. Завжди відповідально ставиться до своїх обов’язків.

Як активістку бібліотеки запросили на тимчасову роботу в читальній зал Мамотенко (Заброда) Галину Петрівну в жовтні 1965 р. В березні 1966 р. тимчасова робота закінчилася і вона два роки пропрацювала в машинобудівному технікумі. З 1 липня 1968 р. до цього часу (1998 р.) Заброда Г. П. постійно працює в ЦМБ на посадах: бібліотекаря абонементу, бібліотекаря читального залу, методиста, зав. відділом обслуговування, заступника директора. З травня 1988 року – директор ЦБС. Відповідально ставиться до своїх обов’язків, вболіває за якісне обслуговування читачів у всіх бібліотеках системи.

Закінчивши стаціонар Харківського державного бібліотечного інститут в 1966 р. і пропрацювавши два роки в бібліотеках інших міст України, повернулася в Павлоград і прийшла 1 жовтня 1968 р. на роботу в міську бібліотеку Чуприна Галина Григорівна. Працювала бібліотекарем, зав. читальним залом, в травні 1975 р. звільнилась, а 25 листопада 1975 р. стала зав. міською бібліотекою № 4. після централізації бібліотек з 1 жовтня 1976 р. призначена зав. відділом комплектування і обробки літератури. В 1979 році переведена на посаду методиста. Пропрацювавши 1,5 року, звільнилась. У 1991 році знову повернулась в ЦМБ на посаду зав. методико-бібліографічним відділом, де й працює понині (1998 р.) На всіх посадах проявляла велику працездатність, добросовісне ставлення до своїх обов’язків, професіоналізм.

 
Події 40-60 років коротким рядком

У 1948-50 р. р. в міській бібліотеці працювало 4,5 штатні одиниці, в т. ч. 1 прибиральниця і 0,5 ставки сторожа. Посаду зав. бібліотекою займала Анциферова Ф. Т., зав. читальним залом – Шарова А. Г., бібліотекаря – Прудка (Михайловська) А. С. У 1950 р. в штатному розкладі з’явилась ще одна штатна одиниця бібліотекаря. Деякий час цю посаду займала Ковригіна Л. І., потім на її місце була прийнята Шарова Т. Г.

У 1949 році на придбання книг витрачено 11733 крб., на 1949 рік затверджено 15000 крб.

З 1950 по 1955 рік працювали при бібліотеці бібліотечні курси. Були вони безплатні. Учениць брали на 5 місяців і вони вводились в штатний розклад. Щомісяця учениці одержували зарплату в розмірі 250 крб. З 1 серпня 1950 року учням згідно з наказом, були зараховані 4 дівчини. Одна з них, Дишлова В. Л., по закінченню курсів з 01.01.1951 року була прийнята на посаду бібліотекаря.

У 1950 році, згідно з директивою обласної бібліотеки, було виготовлено фотоальбом з фотокартками об’єктів роботи бібліотеки для республіканської виставки в Києві.

Починаючи з 50‑х років при бібліотеці працювали позастаціонарні форми обслуговування читачів (філіали, пересувки, бібліотечні пункти). Із наказу по бібліотеці відомо, що, наприклад, у 1950 році доставлялася література на Літмашбуд і завідуючою пересувним фондом була Фурсова В. Ф. Це нова штатна одиниця. Таким чином в бібліотеці на той час працювало 7 чол. (6,5 одиниць).

У 1952 році бібліотека мала 18 пересувок і один пункт видачі книг в селі Городище. Всього кількість читачів – 678 чол., книговидач – 2910. кращі бібліотеки-пересувки були на Мельзаводі № 4, Цегельному заводі, в Пожежній частині, артілі ім. Куйбишева.

У цьому ж році створено алфавітний каталог. Є систематичний і службовий каталоги.

Бібліотека обслужила 3314 читачів, їм видано 71405 екз. Книг, книжковий фонд складав 19330 екз. В наявності всі томи зібрання творів Й. В. Сталіна, які вийшли на той час з друку. Книг придбано на 17517 крб.

У 1955 році надійшло майже 4 тисячі екземплярів книг і періодичних видань. Кількість газет і журналів повністю задовольняє запити читачів. На придбання книг використано 29300 крб.

Читачі користувались послугами МБА з 1953 року. Книги одержували з Дніпропетровська і Харкова. У 70-80 роки до 10 найбільших бібліотек Радянського Союзу виконували замовлення павлоградських читачів. Це бібліотеки Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська та інші.

З 1 квітня 1955 р. на заводі Литмаш відкрито філіал бібліотеки. Він створений на базі пересувки.

У 50-ті роки фонд бібліотеки постійно поповнювався. Виділялись кошти для передплати періодичних видань. Так, в 1959 році він уже складав 29446 примірників. Збільшуввалась кількість читачів (4440 чол. в 1959 р.) і книговидач (126253 екз.). для комплектування фонду асигновано 21000 крб.

У 1959 році зав. бібліотекою Анциферова Ф. Т. була направлена обласним відділом культури в Ленінград для обміну досвідом роботи бібліотек.

У цьому ж році введена посада завідуючої абонементом. Першою зайняла її Погорєлова (Бондаревська) О. А.

Міській бібліотеці передано бібліотеки селищ Вишневе і Соснівка.

З 1959 року введено відкритий доступ до фондів з метою більш кращого задоволення запитів читачів.

З 1 серпня 1959 року міська бібліотека стала методичним центром і для сільських бібліотек.

В 1960 р. для охоплення всього населення книгою, наближення її до кожної сім’ї склали план-схему міжвідомчого бібліотечного обслуговування міста і регіону. Карта-схема розділена на 18 мікрорайонів, які були закріплені за бібліотеками різних систем і відомств. Склали також картотеку будинків всіх вулиць міста. Картотека нараховувала 45100 карток (блакитні картки означали, що в цьому будинку читають, білі – треба охопити читанням). Працівники виїздили в сільські бібліотеки для надання допомоги в організації відкритого доступу.

У 1960 році добились суцільного бібліотечного обслуговування в бібліотеках сіл Богданівка, Булахівка, Богуслав, Лиманське.

У фонд надійшло 7628 екз. Літератури, асигновано на комплектування 21000 крб.

У 1960 році з допомогою обласної бібліотеки і відділу культури організовано міжвідомчу бібліотечну раду.

У всі роки постійно велась масова пропаганда книги шляхом проведення читацьких конференцій, вечорів, усних журналів і т. д.

У 1961 році приєднана бібліотека селища Шахтобудівників.

У 1964 році при бібліотеці працював міський літературний лекторій. В план роботи включались не лише лекції працівників бібліотеки, лекторів міського товариства “Знання” і відділу пропаганди і агітації міськкому партії, а й читацькі конференції, диспути, зустрічі з членами літературної студії.

Проведена зустріч з учителем Д. Т. Федоренком, який у співавторстві з керівником павлоградського підпілля О. П. Караварченком закінчив роботу над книгою “Непокореный Павлоград”.

У 1964 році почалось будівництво самостійної двоповерхової будівлі для міської бібліотеки по вул. К. Маркса, 94а. До цього бібліотека знаходилась у пристосованому приміщенні по вул. Леніна, 111.

1965 рік. Бібліотека прийняла учась у Дні поезії, який вперше проводився у місті в пройшов дуже цікаво. На ньому були присутні письменники із Дніпропетровська і Павлограда: П. Кононенко, І. Пуппо, М. Чхан, С. Бурлаков, В. Корж, В. Чемерис, В. Крилов, Г. Світлична, Ф. Карпенко, члени літературної студії ім. М. Шутя. З того часу свято поезії стало традиційним. Проводилось воно на міській площі. Підготовкою до свята займалась велика кількість організацій. Наради проводив відділ пропаганди і агітації міському Компартії України.

У 1965 році проведена міска читацька конференція по книзі Караванченка О. П. і Федоренка Д. Т. “Непокореный Павлоград”. Були присутні прототипи героїв, члени павлоградського підпілля. Захід викликав великий резонанс.

У 1965 році читальний зал був центром роботи міського літературного лекторію. В його роботі приймали участь кращі викладачі міста, працівники бібліотеки, народного історико-революційного музею, члени літературної студії ім. М. Шутя. Заняття проходили 1-2 рази на місяць.

Цікаво пройшли вечори, присвячені 90-річчю від дня народження С.-Ценського, письменнику І. Кириленку, імена яких тісно пов’язані з рідним краєм.

В 1968 році бібліотека стала власником нового двоповерхового приміщення, побудованого за типовим проектом, загалькою площею 550 м2. Це було величезне свято. Приміщення світле, просторе. Придбано нові меблі, штори, доріжки і т. д. З’явився новий структурний підрозділ – юнацький абонемент. Дві кімнати займав абонемент для дорослих читачів. Вражав своїми розмірами читальний зал. Одержав окрему кімнату методичний відділ...

У цьому році в бібліотеці працювали: Анциферова Т. Ф. – зав. бібліотекою, Лазаренко Л. П. – зав. читальним залом, Бондаревська О. А. – зав. абонементом, Михайловська А. С. – зав. юнацьким абонементом, Літвінова Н. Л. – бібліотекар читального залу, Сова К. К., Мамотенко (Заброда) Г. П. – бібліотекарі абонементу, Чуприна Г. Г. – бібліотекар філіалу, Бодянська К. П. – бібліотекар.

У 1968 році з читачами бібліотеки зустрілись письменники із Дніпропетровська Ф. Залата, О. Билінов, Г. Камінна, О. Крилова, Д. Зуб, Ф. Карпенко.

Проведено вечір “Наша область на карті Батьківщини”.

У 1969 році введена посада бібліографа. Обіймала її Літвінова Н. Л.


70-80 роки

Продовжуємо знайомство зі спеціалістами, які працювали в центральній міській бібліотеці в цей період. В основному, це люди, які залишались вірними бібліотечній справі і до нинішнього часу (1998 рік), хоча дехто вже й не працює в ЦМБ.

Власова Раїса Миколаївна спочатку прийнята на тимчасову роботу бібліотекарем абонементу, але вже через місяць була переведена на постійну. З жовтня 1976 р. по грудень 1982 р. працювала старшим бібліотекарем юнацького абонементу. Старалася якісно і повно задовольняти запити молодих читачів, індивідуально працювала з нами, боролася з заборгованістю читачів.

Юдіна Жанна Іванівна до приходу в ЦМБ відпрацювала в різних бібліотеках країни на різних посадах: бібліотекаря, зав. абонементом, ст. бібліографа. В центральній бібліотеці – з лютого 1977 року, весь час в одному відділі: організації і використання бібліотечних фондів. Посада змінювалась у зв’язку із зміною штатного розкладу. Була старшим бібліотекарем, зав. відділом, головним бібліотекарем. Зараз (1998 рік) – провідний бібліотекар. Допомагає бібліотекам у відборі літератури для списання, вміє організувати складний процес переобліку фондів, вболіває за збереження фондів.

Колесник Ніна Іванівна весь час працювала у відділі комплектування і обробки літератури, правда, з перервою (з квітня 1977 р. по вересень 1982 р.; з червня 1988 р. до цього часу). З березня 1994 р. займає посаду завідуючої відділом. Грамотний спеціаліст. Добросовісно ставиться до своїх обов’язків.

Гільманова Ольга Ахіярівна була переведена бібліотекарем читального залу ЦМБ з міської бібліотеки № 2 у липні 1977 р. З грудня 1980 р. працювала старшим бібліотекарем сектора позастаціонарного обслуговування, а з вересня 1991 р. до цього часу (1998 р.) вона – бібліотекар 1 категорії молодіжного абонементу. Вміє налагодити контакти з юнаками і дівчатами. Робоче місце її завжди охайне.

Таран (Худякова) Катерина Петрівна  з 1 жовтня 1978 року переведена з бібліотеки-філіалу № 3 на посаду бібліотекаря пересувного фонду. З грудня 1980 р. вона – зав. відділом обслуговування, а з січня 1982 – зав. відділом комплектування і обробки літератури. В ребезні 1994 року переведена в бібліотеку-філіал № 6 на посаду провідного бібліотекаря. Відзначається відповідальним ставленням до своїх обов’язків.

Шестакова Ольга Василівна прийнята старшим бібліотекарем абонементу в грудні 1978 року. У 1980 р. переведена спочатку на посаду ст. бібліотекаря відділу мистецтва і поезії, потім бібліотекаря читального залу. У січні звільнилась, а в листопаді 1985 року повернулась на роботу в читальний зал. Потім працювала у відділі комплектування, а з квітня 1993 р. – провідний бібліограф. Відповідально ставиться до своїх обов’язків, уміло формує картотеки, покажчики, виконує читацькі довідки.

З липня 1979 р. по 1987 р. працювала старшим бібліотекарем читального залу Фількіна Валентина Костянтинівна. Вона вміло обслуговувала читачів, на високому рівні проводила заходи по популяризації книги.

Кутьїна Тамара Федорівна була прийнята спочатку ст. бібліотекарем відділу мистецтв і поезії в серпні 1979 р. Але як спеціаліст високої кваліфікації більше проявила себе на посаді методиста (з січня 1981 р. по вересень 1989 р.)

Пропрацювавши деякий час учителем початкових класів, прийшла в листопаді 1979 р. в ЦМБ Шмік Галина Єгорівна на посаду бібліотекаря відділу комплектування і обробки літератури. У зв’язку із скороченням штату відділу з січня 1995 року працює в читальному залі. Вона говорить: “Тільки тепер я зрозуміла, наскільки робота у відділі обслуговування цікавіша, ніж обробка літератури”. Відповідально ставиться до своїх обов’язків.

З 1979 р. по 1984 р. посаду старшого бібліографа обіймала Єфремова Ірина Вікторівна. Головна її заслуга в тому, що на високий рівень була піднята інформаційна робота. Надсилалась групова інформація різним колективам. Ірина Вікторівна була активним учасником виїзних “днів інформації”, “днів спеціаліста”, “днів якості” і т. і.

Воловоденко Алла Павлівна була переведена з бібліотеки-філіалу № 2 в кінці 70‑х років спочатку на посаду методиста, а потім зав. відділом обслуговування. З 1 грудня 1980 року була призначена заступником директора по роботі з дітьми, тобто переведена в ЦДБ. Спеціаліст високої кваліфікації, хороший організатор.

В 70-ті роки також працювали на бібліотечних посадах або починали, по потім продовжували працювати в наступні роки, слідуючі спеціалісти: Голубушкіна М. Г., Дмитрук Л. М., Кабачок (Савінова) О. А., Макабула Л. Ф., Новак (Петрова) В. А., Чаплигіна В. та інші.

Лісовенко Надія Петрівна прийшла в ЦМБ, будучи за фахом художником, в серпні 1981 р. на посаду старшого бібліотекаря відділу мистецтва і поезії, де й працює провідним бібліотекарем до цього часу (1998 рік). Але з 1989 р. по 1993 р. була старшим бібліотекарем читального залу. Заочно здобула вищу бібліотечну освіту. Цікаво розробляє і проводить заходи по популяризації серед читачів естетичних знань, добре орієнтується у фонді відділу.

Матвєєва Ірина Миколаївна з травня 1082 року спочатку працювала на посаді бібліотекаря абонементу, потім читального залу. В квітні 1989 р. звільнилась, а в лютому 1992 року прийшла на посаду зав. відділом обслуговування. Грамотна, ерудована, хорошо знає бібліотечну справу. З її ініціативи був організований клуб інтелектуальних зустрічей. Звільнилась у серпні 1993 р.

Синельник (Суліман) Людмила Василівна перейшла з районної ЦБС в ЦМБ з 1 вересня 1983 р. Працювала спочатку методистом, потім старшим бібліографом. В жовтні 1992 р. звільнилась, а в січні 1993 р. повернулась на посаду провідного бібліографа але лише до листопада 1993 р. Грамотний спеціаліст, кваліфіковано виконувала свої посадові обов’язки.

Аксьоненко Валентина Василівна прийшла в ЦМБ молодим спеціалістом після успішного закінчення Дніпропетровського культосвітнього училища (з “червоним” дипломом). Працювала бібліотекарем абонементу. У 1989 р. була переведена старшим бібліотекарем філії № 9. У 1992 р. звільнилась, щоб доглядати за дітьми. Повернулася у ЦМБ у жовтні 1996 року, швидко влившись в колектив читального залу. Ерудована. Вільно орієнтується у фонді, швидко задовольняє запити читачів. Приймає активну участь в заходах по пропаганді книги.

Чернова Людмила Дмитрівна прийшла на посаду бібліотекаря юнацького абонементу в серпні 1987 р. З 1 червня 1988 р. призначена зав. вдділом обслуговування. Будучи вчителем за фахом, ерудованою людиною, вона нетрадиційно, цікаво проводила масові заходи. Звільнилась в жовтні 1991 року.

Махітко (Саликова) Алла Миколаївна прийшла в бібліотеку з шкільної лави в серпні 1988 р. Працювала бібліотекарем читального залу. Заочно закінчила Харківський інститут культури. З квітня 1987 р. до сьогодні (1998 р.) обіймає посаду зав. відділом обслуговування. На високому рівні обслуговує читачів, розробляє цікаві масові заходи, приймає активну участь в їх проведенні.

Юдіна Олена Володимирівна працювала бібліотекарем читального залу з листопада 1988 року. З 1993 року вона – провідний бібліотекар. Переведена з читального залу в філіал № 6 в жовтні 1994 р. Грамотний, ерудований спеціаліст. Відповідально ставиться до своїх обов’язків.

У 80‑ті роки також працювали на бібліотечних посадах або починали, а потім продовжували працювати в наступні роки слідуючі спеціалісти: Афанасьєва І. Д., Базурова Є. С., Бондаренко Л. М., Борсук Н. В., Воловоденко Н. П., Глєбова Т. А., Кучеренко Т. Ф., Ковцур Т. М., Меркулова Т. П., Нігматуліна Т. Б., Скиба Т. О., Чеберяк В., Шашкіна Н. О., Шевченко А. І. та інші.

 
Події 70-80 років коротким рядком

У 1970 році бібліотеці обласним управлінням культури присвоєно звання “Бібліотека відмінної роботи”, яке потім підтверджувалось щорічно успішною діяльністю книгозбірні.

У 70-80 роки велась індивідуальна і групова інформація читачів про нові надходження літератури, в тому числі в режимі ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації). Абонентами інформації були працівники міського комітету компартії України, виконкому, пропагандисти і агітатори, інженерно-технічні працівники, працівники культури, правоохоронних органів, колективи підприємств і організацій, шкіл і т. і. Поскільки інформація велась і на літературу, які вийшла з друку, але не поступила в бібліотеку, активно використовувався міжбібліотечний абонемент.

У 1972 році введена штатна одиниця методиста. Крім методичної в обов’язки методиста входила координаційна робота. Спільно з бібліотеками всіх систем і відомств складалися “Координаційний план бібліотечного обслуговування населення м. Павлограда і Західного Донбасу”, “Координаційний план комплектування”, “Координаційний план інформаційної роботи”. Всі вони розглядались і затверджувались на міжвідомчій бібліотечній раді.

У 1973 році зробили перепланування 2-го поверху бібліотеки. Читальний зал розділили перегородкою і таким чином відділили книгосховище. А у бувшому книгосховищі на базі відповідного фонду читального залу відкрили відділ мистецтва і поезії. У 1974 році при цьому структурному підрозділі активно працював клуб “Естет”, програма якого була віддрукована типографським способом (книжечкою).

У 1973 році на виконання наказу Головного управління по охороні державних таємниць у пресі вилучили із фонду бібліотеки видання: роман О. Бердника “Чаша а Амріии”, “Зоряний корсар”, книгу Ю. Колісниченко, С. Плачинди “Неопалима купина: Роксолана. Гулевичівна. Прокопович. Березовський. Ведель (Видатні діячі науки і культури XVI-XVIII століть, борці за свободу українського народу)”.

В ці роки активно впроваджувались в практику передові досвіди роботи бібліотек згідно з рекомендаціями обласної бібліотеки та почерпнуті з періодичних видань.

В постанові ЦК КПРС від 8 травня 1974 р. “Про підвищення ролі бібліотек в комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі”, яка стала програмною для працівників бібліотек на багато років, бібліотеки були визначені як опорні бази партійних організацій в комуністичному вихованні трудящих, як важлива ідеологічні і інформаційні заклади. Співробітники центральної бібліотеки сумлінно виконували настанови компартії. Доводилось постійно пропагувати рішення чергових з’їздів, пленумів, постанов... Але були заходи і на “вічні” теми (на допомогу патріотичному, моральному, трудовому, естетичному вихованню), які проходили на високому рівні і збирали великі аудиторії. Величезну допомогу бібліотека надавала учням як денних, так і вечірніх, заочних форм навчання, робітникам і службовцям – в підвищенні їх виробничої кваліфікації.

У 1974 році цікавий усний журнал “Наше місто нам дороге” підготовлено спільно з історико-краєзнавчим музеєм. Спільно з патентним відділом обласної бібліотеки на заводі продтоварів проведено виїзний “день інформації” на тему “Консервування овочів, фруктів. Кондитерські вироби”.

Взагалі, виїзні “дні інформації”, “дні спеціаліста” стали постійними в практиці роботи. У 1975 році проведено “день спеціаліста” для колективу домобудівного управління № 5, “день учителя”. Масові “дні інформації” про нові надходження літератури проводяться у відділах бібліотеки щомісяця”.

1975 рік. Бібліотека прийняла участь в Республіканській читацькій конференції “Партія веде”, присвяченій XXV з’їздові КПРС.

У 1976 році розпочато будівництво нового приміщення бібліотеки (перший поверх 9‑ти поверхового будинку) у зв’язку з аварійним станом існуючого (тріснула стіна) та бажанням районного комітету компартії України на цьому місті звести будівлю для власних потреб.

Проведена зустріч з дніпропетровським письменником, інженером-металургом, доцентом І. М. Шаповалом, який починав в Павлограді свій трудовий шлях. Автор книги “В пошуках скарбів”.

Відбулася зустріч читачів-старшокласників з представниками різних професій (робітником, вихователем дитячого садку, продавцем, перукарем).

Успішно пройшов в універмазі “день спеціаліста” на тему “Творці гарного настрою”.

З 1 жовтня 1976 року державні масові бібліотеки міст Павлограда, Петшотравенська, Тернівки (Західнодонбаський регіон) перейшли на нову систему обслуговування населення книгою. Всі вони об’єдналися в загально-міську централізовану бібліотечну систему. Структура нового утворення була така: центральна міська бібліотека, центральна дитяча бібліотека, бібліотеки-філиали №№ 1, 2, 3 для дорослих і № 6 для дітей (м. Павлоград), Першотравенська міська бібліотека № 4, Першотравенська міська дитяча бібліотека-філіал № 7, Тернівська міська бібліотека-філіал № 5, Тернівська міська дитяча бібліотека-філіал № 8. Всього 10 бібліотек. Очолювали їх зам. директора по роботі з дітьми Філатова Марія Семенівна, зав. філіалом № 2 Літвінова Надія Лук’янівна, зав. філіалом № 7 Коваленко Таїсія Миколаївна, зав. філіалом № 4 Біловол Галина Федосіївна, зав. філіалом № 6 Аношенкова Валентина Іванівна, старший бібліотекар філіалу № 1 Чернишенко Валентина Іванівна, старший бібліотекар філіалу № 3 Таран (Худякова) Катерина Петрівна, старший бібліотекар філіалу № 5 Безребра Анастасія Іванівна, старший бібліотекар філіалу № 8 Грищенко Світлана Степанівна.

Директором загальноміської ЦБС і, одночасно, ЦМБ була Лазаренко Лідія Петрівна. Призначені інші провідні спеціалісти ЦМБ: Чуприна Галина Григорівна – зав. відділом комплектування і обробки літератури, Заброда Галина Петрівна – зав. відділом обслуговування, Воловоденко Алла Павлівна – методист, Кабачок (Савінова) Олена Андріївна – старший бібліограф.

Структура ЦМБ на той час:

-  відділ комплектування і обробки літератури;
-  відділ обслуговування (абонемент для дорослих, абонемент для юнацтва, читальний зал);
-  відділ мистецтва і поезії;
-  відділ організації і використання бібліотечних фондів;
-  відділ методико-бібліографічної роботи.

ЦМБ залишилась методичним і координаційним центром бібліотек всіх систем і відомств регіону.

У 70-80 р. через відділ комплектування і обробки літератури проходило на рік 30-40 тисяч екземплярів видань з різних галузей знань, художніх творів. ЦМБ могла задовольняти загальноосвітні, виробничі, культурні запити різних груп населення.

У ЦМБ знаходиться зведений довідковий апарат на фонд всіх бібліотек системи. Читач, користуючись ним, може визначити місцезнаходження необхідного видання і одержати його по внутрішньосистемному абонементу.

Над створенням каталогів і картотек в ці  роки працювали Чуприна Галина Григорівна, Михайловська Антоніна Сергіївна, Колесник Ніна Іванівна, Шмік Галина Єгорівна, Дмитрук Лідія Макаровна, Звягінцева (Борсук) Наталія Василівна, Воловоденко Поліна Павлівна, Чеберяк Валентина Олександрівна, Таран (Худякова) Катерина Петрівна, Шестакова Ольга Василівна, Холод Алла Анатоліївна; бібліографи Єфремова Ірина Вікторівна, Суліман Людмила Василівна, Кучеренко Тетяна Федорівна, Меркулова Тетяна Петрівна та інші.

У травні 1976 р. спільно з міський відділенням Всесоюзного товариства книголюбів при ЦМБ був відкритий клуб книголюбів Західного Донбасу “Пошук”. Він був чи не єдиним серед бібліотечних клубів, який дійсно працював згідно з вимогами: мав Статут, Положення, план роботи, а, головне, дійовий громадський актив. Раду клубу довгий час і плідно очолював книголюб, гірничий інженер Бароненко Георгій Іванович. Засідання клубу проводились як в приміщенні бібліотеки, так і виїзні. Книголюби побували в учбових закладах, на підприємствах, шахтах, ударних комсомольських будовах. Для участі в засіданнях клубу запрошувались письменники, діячі мистецтва із Дніпропетровська і Павлограда, ветерани війни і праці, делегати з’їздів компартії, просто цікаві люди. Але головною в зустічах, звичайно, була книга. Теми засідань відзначались великою різноманітністю і формою проведення, нікого не залишали байдужими. Зібрано багатий ілюстративний матеріал, який зосереджено в альбомах. Досвід роботи освітлювався в міській, обласній і республіканській пресі.

У 1977 році спільно з патентно-технічним відділом обласної бібліотеки проведено “дні спеціаліста” на заході продтоварів, в 2‑х будинках побуту.

Починаючи з 1977 року на базі ЦМБ діє обласна школа передового досвіду з питань пропаганди естетичних знань. Згодом вона перетворилася на ШПД по комуністичному вихованню читачів.

З 1977 р. ЦБС проводить роботу по обслуговуванню книгою Всесоюзних ударних комсомольсько-молодіжних будов – шахт Західного Донбасу № 6‑42 і № 16-17.

У квітні 1978 року на базі ЦМБ проведено обласний семінар бібліотекарів на тему “Робота бібліотек по комуністичному вихованню молоді в світлі рішень листопадового (1977 р.) Пленуму ЦК Компартії України”.

З грудня 1978 р. почали працювати рада при директорі, комісія з наукової організації праці, вирішуючи актуальні питання діяльності бібліотек.

З початку 1979 року ЦБС перейшла на нову систему обліку бібліотечних фондів. Був введений обліковий каталог, який повинен зберігатися у сейфі і доступ до якого мали лише працівники відділу комплектування і обробки літератури.

В історії ЦБС була й комісія по прийому книжкових виставок і масових заходів (червень 1979 р., наказ по ЦБС).

З 1 грудня 1979 р. були введені тимчасові типові штати ЦБС, затверджені наказом № 253 Міністерства культури УРСР від 15.03.1979 р. З’явилась нова посада: заступник директора ЦБС, на яку була призначена Заброда Г. П. (до цього часу була зав. відділом обслуговування). На нову посаду зав. відділом обслуговування була призначена методист Воловоденко А. П.

Ліквідовувались посади завгоспа і секретаря-друкарки, вводились нові: комірник, оператор розмножувальної техніки.

У 1978 (79) році директор ЦБС Лазаренко Л. П. і методист Воловоденко А. П. їздили в м. Дрогобич Львівської області з метою обміну досвідом роботи бібліотек в умовах централізації.

У 1979 році на сторінках міської газети “Світло Жовтня” з ініціативи ЦМБ оголошена заочна читацька конференція “Праця – життєва потреба радянської людини”.

З 1979 по 1984 рік активно вела інформаційну роботу для спеціалістів підприємств і організацій бібліограф Єфремова І. В.

1980 рік. Проведені: для швачок будинку побуту – “день майстра”, на шахті 21‑22 – “день молодого спеціаліста”, дні спеціаліста на швейній фабриці і на шкірзаводі (з використанням фонду обласної бібліотеки).

На виконання наказу Міністерства культури СРСР № 735 від 29.09.1978 р. “Про впровадження радянської бібліотечно-бібліографічної класифікації в практику роботи масових і дитячих бібліотек”, аналогічних наказів Міністерства культури УРСР № 965 від 02.11.1978 р., обласного управління культури була створена робоча група по впровадженню ББК в практику роботи ЦБС (Наказ по ЦБС № 28 від 20.05.1980 р.). Головною була призначена заступник директора Заброда Г. П., заступником – зам. директора по роботі з дітьми Бродська К. Л., секретарем – зав. методико-бібліографічним відділом Чуприна Г. Г. Складено перспективний план діяльності робочої групи.

З 1 грудня 1980 року у зв’язку з виходом на пенсію Бродської К. Л. зав. відділом обслуговування ЦМБ Воловоденко А. П. була призначена заступником директора по роботі з дітьми. Зав. відділом обслуговування стала Таран (Худякова) К. П.

На початку 80‑х р. р. активно впроваджувались державні стандарти, наприклад: “Библиотечное дело: Основные термины и определения”, “Библиотечная документация. Первичные учетные документы”, “Единицы учета обслуживания читателей и абонементов библиотек и органов научно-технической информации” та інші.

У 80‑ті роки з метою укріплення методичного керівництва бібліотеками-філіалами системи призначались куратори, відповідальні за їх роботу, із числа провідних спеціалістів ЦМБ.

У 1980 році проведена комплексна перевірка діяльності бібліотек системи обласними методичними центрами. Підсумки перевірки обговорено на раді при директорі. Видано наказ, спрямований на роботу по ліквідації виявлених недоліків, в т. ч. пропонувалось: затвердити норми на основні процеси бібліотечної роботи, розробити умови соціалістичного замагання і Трудовий кодекс колективу ЦБС, посадові інструкції і положення про структурні підрозділи, пожвавити роботу по внутрішньосистемному книгообміну і т. д.

 У 1980 році цбс придбала бібліобус “Кубань”. Згідно з графіком, який складався щомісячно, бібліобус бував на позастаціонарних формах обслуговування. Так, наприклад, у 1983 році бібліотбус обслуговував 11 стоянок, 7 бібліотечних пунктів з числом читачів 1668 чол. об’єм постійної частини книжкового фонду в бібліотечних пунктах складав 5300 екз. Цією формою обслуговування мали можливість користуватися підприємства і організації, що не мали власних бібліотек, наприклад, швейна фабрика, шкіряний завод, заводи продтоварів, електроосвітлювальної апаратури, прядив’яний, сільмаш, будинок побуту і т. і. З ними укладалися договори творчої співдружності.

Крім того, бібліобус використовувався для перевозки літератури з обласного бібколектора, для доставки з центральної бібліотеки в філіали міст Павлограда, Першотравенська, Тернівки нової літератури, обладнання, меблів, господарчих товарів.

Завжди існувала проблема бензину і запасних частин для автобуса, відсутності гаража (стоянка на подвір’ї у водія, а потім музею).

У 80‑х роках заклади культури різних відомств Павлограда об’єдналися в культурно-спортивні компелекси (КСК). Бібліотеки системи увійшли до складу чотирьох із 5‑ти КСК: центрального, Першотравенського, Тернівського, заводського. Центральна бібліотека очолила центральний КСК і була методичним центром КВК регіону. Директор ЦБС Лазаренко Л. П. виконувала функції заступника голови координаційної ради ЦКСК, секретаря координаційної ради міського КСК, зав. віллілом обслуговування ЦМБ Заброда Г. П. – голови секції культурно-масової роботи, секретаря ЦКСК. Робота КСК постійно удосконалювалася. Державні і профспілкові заклади культури і спорту окремих КСК планували і проводили заходи спільно. При підготовці великих міських заходів зусилля всіх КСК об’єднувались. Видавались досвіди роботи, в тому числі про роль і місце бібліотек в КСК.

У 1984 р. ЦМБ проведена велика робота по підготовці до Всесоюзного семінару-наради ідеологічних працівників, який відбувся 1 червня в місті Павлограді в Павлоградському районі. Гості відвідали, в числі інших закладів, також бібліотеку, познайомилися з досвідом її роботи в складі культурно-спортивного комплексу. Як результат цього спілкування у всесоюзному журналі “Библиотекарь” за 1984 рік № 8 була надрукована стаття директора ЦБС Лазаренко Л. П. “Радиус действия: Библиотека в культурно-спортивном комплексе”.

З 1980 року почав виходити інформаційний бюлетень “Нові наоходження літератури в централізовану бібліотечну систему міста Павлограда”.

У 1981 році проведено засідання клубу книголюбів “Пошук” на тему “Все починається з любові” з участю викладачів дитячої музичної школи № 1.

1981 рік. ЦМБ провела:

-  день винахідника і раціоналізатора спільно з технічною бібліотекою об’єднання “Павлоградвугілля”;
-  день спеціаліста “Нове в організації праці, технології і техниці трикотажного виробництва” на фабриці Індтрикотаж з використанням фонду обласної бібліотеки.

1981-1985 р. р. Впроваджена нова форма роботи – “прем’єра книги”.

Фонди переведені на таблиці ББК.

Фонд системи щорічно поповнюється більше як на 5 тисяч назв літератури.

На базі ЦМБ функціонує обласна школа передового досвіду на допомогу комуністичному вихованню населення. Повчитися формам і методам роботи з читачами приїздять бібліотекарі міст і районів області.

У 1982 році для нового набору учнів медучилища проведено тематичний вечір “Місто, в якому ви живете і навчаєтесь”.

На агітмайданчику селища Шахтобудівників силами КСК проведено тематичний вечір, присвячений 200‑річчю Павлограда. На зустрічі виступили представники музею, бібліотеки, будинку побуту, колектив художньої самодіяльності БК Шахтобудівників.

Проведено заняття школи передового досвіду по впровадженню бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) на базі філіалу № 2.

Силами ЦКСК на Всесоюзній ударій комсомольській будові шахти 21-22 проведено літературний вечір, присвячений лауреату Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського, павлоградській поетесі Г. П. Світличній на тему “Пісне, доле моя, я з тобою піду по дорогах крутих...”.

Ще одне виїзне засідання клубу “Пошук” на тему “За законами любові” проведено в робітничому гуртожитку № 2.

1983 рік. Проведені “день спеціаліста” для ІТП об’єднання “Павлоградвугілля” спільно з технічною бібліотекою, “день якості” на швейній фабриці, “день наставника” на ПМК-90 спільно з філіалом № 1, усний журнал “Дружба, кохання, взаємовідносини юнаків і дівчат”, тематичний вечір “Як важливо бути красивим”, читацьку конференцію “Боротьба з правопорушеннями, їх попередження – обов’язок кожного”, диспут “Що значить бути сучасним?”.

На засіданні клубу “Пошук” на тему “Героїчні дні Павлограду”, присвяченому 35‑річчю антифашистського збройного повстання, книголюби зустрілись з веретанами 35 Гвардійської дивізії, які приїхали в Павлоград з різних куточків країни.

У 1983 році ЦМБ одержувала нове приміщення по вул. К. Маркса, 67 загальною площею 1044,8 м2. Спочатку радості від переїзду не було, бо вселилися в помешкання, де ще велись будівельні роботи. Після проведення колективом титанічної роботи по розміщенню меблів, обладнання, впорядкуванню фондів, все поступово владналось. Директор ЦБС Лазаренко Л. П. приклала багато зусиль, щоб привезти із Краснодару прекрасні, як на той час, стелажі, столи, книжкові вітрини. На місцевій меблевій фабриці придбали гарні стільці. Купили доріжки, штори. Приміщення велике, місця вистачило всім відділам. Читачам і бібліотекарям стало зручно, приємно і затишно працювати.

У 1984 році віддруковано у міській друкарні бібліографічний покажчик літератури “Павлограду – 200 років”. Це був результат роботи, в основному, бібліографів Суліман Л. В. і Єфремової І. В.

На нараді вчителів міста прочитано огляд літератури на допомогу тим, хто викладає в школах факультатив “Етика і психологія сімейного життя”.

Назустріч 40‑річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні проведені:

-          героїко-патріотичні читання “Подвигу жити у віках”;
-          читацько-глядацька конференція по книзі Ю. Бондарєва в фільму “Берег”;
-          урок миру.

200-річчю міста Павлограда присвячувались:

-          краєзнавчі читання “Наше місто нам дороге”;
-          день краєзнавства “Край мій – гордість моя”;
-          читацька конференція “Ленін і наш край”.

За успіхи у виконанні завдань господарського і соціально-культурного будівництва і у зв’язку з 200‑річчям заснування м. Павлограда директора ЦБС Лазаренко Л. П. було нагороджено в 1984 році Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, а комсомольсько-молодіжний колектив міської бібліотеки-філіалу № 2 занесено на міську Дошку комсомольської слави.

1985 рік. До 40‑річчя Перемоги проведено героїко-патріотичні читання “Заради життя на Землі”, урок мужності “Хай сонце миру сяє над планетою”, читацька конференція “Вічний вогонь пам’яті”, засідання клубу “Пошук” “Ми з однієї земної кулі”.

Юнацтву адресувалось чергове засідання клубу “Пошук” на тему “На порозі дорослого життя”. Всього проведено 7 засідань.

В практику роботи бібліотеки запроваджено “бригадні абонементи” – одну із форм обслуговування виробничників і службовців.

Проведено конкурс “Кращий за професію”, в якому прийняли участь молоді бібліотекарі ЦБС. Переможцем стала бібліотекар юнацького абонементу ЦМБ Глєбова Т. О.

У зв’язку з недосконалістю нової системи обліку бібліотечного фонду ЦБС рада при директорі в березні 1985 р. прийняла рішення: інвентарний номер присвоювати кожному виданню, в т. ч. брошюрам і дитячим книжкам (до 49 стор.).

З метою виявлення прогалин у комплектуванні бібліотеки проводяться “дні суцільного обліку запитів читачів”.

Проведено молодіжний диспут “Про сенс і мету життя”.

У 1985 році ЦБС зайняла 2‑ге місце в області в огляді роботи державних масових і профспілкових бібліотек, відділів і бюро НТІ, підприємств і організацій Дніпропетровської області за досягнення кращих показників в інформаційному забезпеченні науки і виробництва.

1987 рік. Цікаво пройшли читацька конференція по книзі Ч. Айтматова “Плаха”, обговорення книги А. Рибакова “Діти Арбату”, літературно-музичний вечір “Лишь только вечер затеплится синий...”, огляд літератури на тему “Книги, про які сперечаються”, засідання клубу “Пошук” на тему “В годину випробувань” (зустріч ветеранів війни, воїнів-інтернаціоналістів з молоддю).

При відділі мистецтва і поезії почав роботу “Клуб інтелектуальних зустрічей”. Ядро клубу складали інтелегенція міста: викладачі, працівники закладів культури, редакції газети, взагалі люди, які не були байдужі до політичних змін в суспільстві.

Перше засідання мало назву “Батько і син Тарковські”.

У 1987 році для читачів збільшено строк користування літературою: було два тижні, стало один місяць.

Незважаючи на негативне ставлення обласної бібліотеки, міського відділу культури, план роботи ЦБС на 1988 рік був розроблений вперше згідно з нормативними цифрами, затвердженими “Временными типовыми штатами централизованных библиотечных систем Министерства культуры СССР” (29 січня 1979 р.). Раніше планували від досягнутого, до того ж, хоч на одиницю більше. Тепер навантаження на бібліотекаря для дорослих було: 750 читачів, 13 тисяч книговидач; на дитячого бібліотекаря – 600 читачів, 12 тисяч книговидач.

У 1988 році проведена величезна робота по очищенню фондів від застарілої, зношеної, тієї, що не користується попитом у читачів література згідно з пропозицією обласної бібліотеки. У фонді залишали по 1‑3 примірника багатоекземплярних видань Леніна, діячів КПРС, матеріалів з’їздів, пленумів партії і т. і. В цей рік у фонд системи надійшло 41 тисяча примірників, вибуло 44 тисячі (відповідно в ЦМБ – 11438, 11650 екз.).

З травня 1988 р. директором ЦБС стала Заброда Г. П.

У 1988 році проведені дискусійні засідання клубу інтелектуальних зустрічей на теми:

-          “По сторінках журналу “Огонек””;
-          “Сердце поэта болью стучит” (до 100‑річчя від дня народження Г. Ахматової);
-          “Відродження Булгакова”;
-          “Соціальний портрет Володимира Висоцького”;
-          “Подорож у світ фантастики”.

1989 рік. Проведені засідання за круглим столом з участю юристів “Закон про мене, мені про закон”, читацькі конференції “Т. Шевченко – поет, борець, людина”, “Народний художник В. М. Шукшин”.

В методичній роботі для підвищення кваліфікації бібліотекарів використовувались такі форми навчання як ділові ігри, зустрічі за круглим столом, конкурс професійної майстерності.

З 1 жовтня 1989 р. відділились від ЦБС бібліотеки-філіали № 4, 7 у зв’язку з віднесенням Першотравенська до категорії міст обласного підпорядкування. В системі залишилось 11 бібліотек.

Відбулися зустріч за “круглим столом” підлітків з працівниками правових органів, міськвно, наркологічної служби, редакції газети на тему “Громадянином бути зобов’язаний”, засідання клубу “Пошук” до 500‑ліття українського козацтва “Збудуємо свою історію”.

У 1989 році було напруженим кадрове питання в системі. В цей різ квільнилось 9 бібліотекарів, із них 6 чол. – з вищою бібліотечною освітою. Процентне співвідношення спеціалістів знизилось у порівнянні з 1988 роком з 81,4 % до 76,7 %. В ЦМБ і ЦДБ було 5 вакантних місць.

1989 рік. Пройшло засідання клубу інтелектуальних зустрічей – дискусія на тему “Історія. Особистість. Демократія”.

Святом став конкурс професійної майстерності, в першому відбірковому турі якого прийняли участь всі присутні бібліотекарі. Конкурс виявив не лише хороші професійні знання переможців, але й показав, що бібліотекарі системи – чудові господарки, вправні майстрині, талановиті люди.
90-ті роки

У 90‑ті роки продовжують служити бібліотечній справі і центральній бібліотеці фахівці, прийняті в 40‑80 р. р. Ветеран далекого сорок шостого року, правда, лише один. Це Михайловська Антоніна Сергіївна.

В останні роки плинність кадрів значно зменшилась, а зараз майже зникла. Вакантні раніше посади скорочено. Тому й знайомимось в цьому розділі з невеликою кількістю працівників ЦМБ.

Путрова Наталія Анатоліївна прийнята бібліотекарем читального залу в квітні 1996 року. Через рік на неї було покладено в обов’язок виконання функцій керівника читального залу. Швидко орієнтується в фонді. Маючи хорошу пам’ять і мову, цікаво пропагує читачам літературу під час проведення масових заходів.

У 90‑ті роки працювали і звільнились Віселіна Л. К., Кудян В., Петрова Ю. В., Потапова О. І. та інші, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною Чиганцева О. М.
Події 90‑х років коротким рядком

У 1988-1995 р. р. активно використовується доплата працівникам до основного окладу за розширення об’єму виконуваних робіт у зв’язку з неукомплектованістю штату, перебуванням основних працівників на лікарняному. Але на початку 1996 року кількість доплат скоротилась, потім вони зовсім зникли у зв’язку з неповним фінансуванням зарплати через дефіцит бюджету.

У 1990-1992 роках співробітники ЦБС одержували із фонду матеріального заохочення, хай невеличкі, грошові премії за підсумками роботи за рік, квартал, до свят за сумлінне, творче відношення до своїх обов’язків, за проведення змістовних заходів по популяризації книги, активну участь у міських заходах. У 1993 році премії не виплачувались. Останній раз колектив ЦБС преміювали у грудні 1994 року за рахунок економії фонду заробітної плати.

У кінці 80-х на початку 90-х років све менше коштів почали виділяти на культуру. Життя вимагало якось самим заробляти гроші. Почали здавати в аренду приміщення ЦМБ. За рахунок цих коштів надавали невелику матеріальну допомогу як працівникам ЦМБ, так і філіалів, нагороджували ювілярів, надавали допомогу хворим, співробітникам на поховання близьких родичів, купували літературу, канцелярські і господарчі товари. Останню матеріальну допомогу за рахунок позабюджетних надходжень співробітники ЦБС одержали в листопаді 1994 р. А ціни на продукти і товари підвищеного попиту все зростали.

В липні 1990 року бібліотеки системи ввійшли в експериментальний центр культури “Гармонія”. Крім бібліотек його складовими були історико-краєзнавчий музей, три дитячі музичні школи, два народних самодіяльних колективи, одна вечірня госпрозрахункова музична школа, госпрозрахунковий центр естетичного виховання. Продовжуючи традиції КСК, заклади культури спільно проводили міські свята, наприклад, День міста, “День поезії”, заходи, присвячені святковим календарним датам.

У 1990 році припинили свою діяльність клуби книголюбів “Пошук” і інтелектуальних зустрічей.

З 1 листопада 1990 року відділились від ЦБС бібліотеки-філіали №№ 5, 8, 11 у зв’язку з віднесенням Тернівки до категорій міст обласного підпорядкування. В ЦБС залишилось 8 бібліотек в тепер вона переведена на IV категорію по оплаті праці (раніше мала ІІІ категорію).

У 1990 році при ЦМБ працював пункт “Християнське коло читання”, який віддавав релігійну літературу віруючим читачам, а також тим, хто бажає познайомитись з християнською вірою.

Проведені літературний вечір “Українські письменники – ювіляри 1990 року, обговорення книг А. Рибакова “Діти Арбату”, М. Дудінцева “Білі шати”.

19 квітня 1991 року прийнято рішення міськвиконкому за № 337 “Про переформування експериментального центру культури “Гармонія” в експериментальний центр культури і дозвілля “Гармонія”. Директором ЦкіД була зав. відділом культури Латиш Л. Т.

Становлення української державності внесло свої корективи в напрямки діяльності бібліотек. Більше уваги стали приділяти роботі, спрямованій на збереження і розвиток національної гідності, духовне відродження України, знайомство читачів з кращими творами художньої літератури, які раніше, з різних причин, була невідомі в Україні (“білі плями”).

У 1991 році проведені тематичний вечір “Повернені імена призабутої спадщини” для ознайомлення з творами українських письменників, усний журнал “Духовне відродження людини”, театралізована вистава на міському Дні поезії “Література. Театр. Молодість”, заочна подорож по картинних галереях світу.

З травня 1991 р. почали практикувати продаж населенню літератури, яка не користується попитом читачів (непрофільної, дублетної, багатоекземплярної), із обмінно-резервного фонду ЦМБ. Від цієї платної послуги бібліотека швидко відмовилась.

З 1 жовтня 1991 р. були введені нові (підвищені) посадові оклади працівникам культурно-освітніх закладів згідно з постановою Міністерства праці України від 24.10.1991 р. № 95.

“Заднім” числом, до 20 грудня 1991 р. необхідно було провести атестацію бібліотечних працівників системи, керуючись “Кваліфікаційними вимогами для працівників культурно-освітніх закладів” (Київ, 1991 р.) і “Положенням про порядок проведення атестації працівників, спеціалістів і службовців культурно-освітніх закладів області”, затвердженим наказом № 246 від 24.06.1990 р. Управлінням культури виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів. Була створена атестаційна комісія під головуванням директора ЦБС.

1992 рік. Новини методичної роботи:

-          інноваційна гра “Платні послуги в бібліотеці”;
-          загальносистемний конкурс посібників “Читачеві про бібліотеку”;
-          екскурсія бібліотекарів до музею. Заняття “Бібліотека і музей: шляхи співробітництва”;
-          День спеціаліста шкільної бібліотеки;
-          День бібліотекаря Сови К. К. (у зв’язку з 55‑річчям від дня народження).

Прийняли участь у відкритті у місті обласного фестивалю “Україно моя”, міському святі “Зелена неділя”, “Днях козацької слави” в СШ № 9.

Практично припнилася робота позастаціонарних форм обслуговування у зв’язку з відсутністю пального для бібліобуса. Література сектора була розподілена між відділами ЦМБ, ЦДБ і філіалами.

Організовано перегляд “П’ять вечорів-зустрічей із старовинною, рідкісною книгою”. Пройшла реклама по телебаченню.

Проведена прем’єра книги І. Багряного “Сад Гетсиманський”.

З 1 липня 1992 р. на підставі Наказу Міністерства культури України від 20.10.1992 р. № 464К посадові оклади спеціалістам були установлені у розмірі від 1790 (бібліотекар без освіти) до 5550 купонів (директор ЦБС).

У вересні 1992 р. згідно з наказом обласного управління культури обласної державної адміністрації “Про проведення індексації балансової вартості основних фондів установ та організацій у зв’язку з підвищенням цін” почалася перша, але далеко не остання індексація видань (на “9”), що надійшли в бібліотеки до 01.05.1992 р.

У зв’язку з тим, що відповідними державними органами України не затверджуються нові, власні, регламентуючі документи для бібліотек, методичні центри – обласні бібліотеки – розробили “Тимчасові правила користування бібліотеками і централізованими бібліотечними системами області”, якими бібліотечна громадскість і користується з 1992 року до цього часу.

1993 рік. Проводилась цікава методична робота. На базі СПТУ-43 організовано семінар “Молоді про ринкові відносини”.

На високому професійному, навіть артистичному, рівні пройшов показовий конкурс “Менеджером хочу стати”, підготовлений учнями (Демонструвався по місцевому телебаченню).

Хорошо були сприйняті бібліотечними працівниками:

-          практикум “Що може книжкова виставка?”;
-          іноваційна гра “Баскет-кошик”;
-          день взаємної інформації “Пробуй, твори, видумуй”;
-          дискусія “Чому читач покидає бібліотеку?”, “Що читаємо? Як читаємо? Для кого читаємо?”;
-          засідання за круглим столом “По закону читацького запиту”.

Велика увага приділяється популяризації літератури з народознавства, краєзнавчих видань. Розкриттю цих тем присвячувались:

-          вечір народознавства “Ми – діти України”;
-          турнір знавців-краєзнавців “Душа скарби прадавні береже”;
-          вечір-портрет письменника Г. Люлька (із циклу “Творчість наших земляків”);
-          вечір-портрет письменника-гумориста А. Коцюбинського “Мечем сатири, гумором любові”.

У вересні-жовтні 1993 року був списаний спецавтобус “Кубань”, який став непридатним для роботи у зв’язку з тривалою експлуатацією. До того ж бракувало коштів на його ремонт, придбання бензину. А головне – в наш гараж треба було ставити новий автобус, придбаний відділом культури.

Подією в місті стало відродження при ЦМБ літературного об’єднання ім. М. Шутя. Ініціаторами цього стали павлоградський письменник, методист товариства “Просвіта” Георгій Люлько і організатор краєзнавчої роботи при ЦкіД “Гармонія” Олена Гордієнко. Головою ЛІТО обрано О. М. Гордієнко.

Відповідно до Наказу № 90‑к Міністерства культури України від 31.03.1993 р. “Про оплату праці працівників культури бюджетних установ і організацій на основі Єдиної тарифної сітки” з 1 січня 1993 р. були затверджені нова схема посад і професій та кваліфікаційні вимоги керівних працівників, спеціалістів, службовців і робітників культури за розрядами ЄТС.

Тепер уже атестація стала не потрібна, бо посадові оклади встановлювались на основі тарифікації з урахуванням кваліфікаційних вимог (освіта, стаж роботи), тарифних розрядів ( від 9 до 16) та коефіцієнтів підвищення ставок заробітної плати у зв’язку з введенням з 1 січня 1993 р. мінімальної заробітної плати у розмірі 4600 крб. на місяць.

Цей наказ надавав право встановлювати “без обмежень надбавки за високі творчі і виробничі досягнення залежно від особистого внеску кожного працівника, навантаженість у роботі в межах фонду заробітної плати”, “доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт, а також виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників”.

Наказ дозволяв видавати працівникам премії, здійснювати виплату матеріальної допомоги (3 % від планового фонду заробітної плати) і т. і.

Але через незначний проміжок часу все це залишилося лише на папері...

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 1993 р. № 393 “Про підвищення заробітної плати на державних підприємствах, в установах, організаціях” з 1 червня 1993 р. працівникам ЦБС знову установили нові посадові оклади (від 28069 крб. бібліотекарям без освіти до 48686 крб. директора).

На виконання Постанов Кабінету Міністрів України посадові оклади були також підвищені з 1 вересня 1993 р. (81360 крб. – 141120 крб.); з 1 грудня 1993 р. (244080 крб. – 423360 крб.). Потім оклади перераховувались на коефіцієнт підвищення щомісячно.

1994 рік. Робота ЦМБ постійно висвітлюється на екранах місцевих телекомпаній. В цей рік постійною на ПТЦ стала рубрика “Літературний калейдоскоп”, що готувалась спільними зусиллями тележурналістів і бібліотекарів.

Спільно з товариством книголюбів приймали участь у Всеукраїнському літературному конкурсі сімей-ерудитів “Від роду – до народу”. Переможцями першого туру, проведеного в місті у формі яскравого свята, стали члени сім’ї Бровченко (мати, батько, дочка і син). Вони ж перемогли і в другому турі – обласному конкурсі сімей-ерудитів.

Проведено літературно-мистецький вечір “Чарівне слово Кобзаря”.

Бібліотечні працівники міста відвідали в ЦМБ семінар-практикум “Сторінки історії і сьогодення краю в біографіях”, в якому прийняв участь письменник Г. Люлько – людина енциклопедичних знань з історії української літератури.

У 1994 році почав діяти платний абонемент. Вимушена форма поповнення фонду новою комерційною літературою прижилась.

Ввели також таку платну послугу як “нічний” читальний зал. Але в ЦМБ вона довго не протрималась. Читачі почади “губити” цінні видання, не виконували вимоги про повернення літератури до відкриття бібліотеки, що викликало справедливе нарікання тих, хто прийшов працювати в читальний зал.

1995 рік був роком активізації краєзнавчої роботи. Бібліотека прийняла участь в обласній акції “Козацький край мій – славне Придніпров’я”. Популярністю користувались альбоми і папки-досьє “Шанувальникам поезії”, “Творчість наших земляків”, “Непогасна зоря Ганни Світличної” та інші. При бібліотеці продовжувало працювати літературне об’єднання ім. М. Шутя. Силами членів ЛІТО і бібліотеки підготовлено 3 випуски альманаха “Вітряк на поетичному белебені”. Оформлені біо-бібліографічні покажчики, присвячені поетам і письменникам міста, які також користуються у читачів велики попитом. Розмножили їх для всіх бібліотек системи.

В центрі уваги була популярність творів Г. П. Світличної, пізнавальної літератури із історії Павлоградщини (вечір-портрет Г. Світличнаої “Живу як всі, своїх невдач не лічу”, літературна вікторина “Сторінки народного подвигу” – на честь 50-річчя Перемоги).

В рамках участі в обласній молодідній акції “Крізь роки, крізь віки в серці юнь пронесе героїчний твій подвиг, солдат!”, присвячений 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, проведено урок пам’яті “А пам’ять серця жива”.

Ряд заходів присвячувалось популяризації творчості поетів і письменників, діячів мистецтва. В рубриці “Календар знаменних дат” по місцевому телебаченню показані: презентація книги У. Самчука “Волинь”, літературно-художня композиція “Ні! Я жива! Я вічно буду жити” (Леся Українка). “Сьогодні день народження Григорія Тютюнника”, “М. М. Вербицький – автор гімну “Ще не вмерла Україна”, “Чехов і його час”.

Проведені вечір-портрет Л. Костенко “Я долю вибрала сама”, вечір-реквієм “Поет і громадянин”, присвячений В. Стусу.

Естетичне виховання читачів переслідувала вистава, організована в просторому фойє ЦМБ з ініціативи працівників ЦкіД “Гармонія” Гордієнко О. М. Протягом місяця відвідувачі могли знайомитись з творами павлоградських художників і фотоаматорів. Цікаво, що серед авторів були і читачі бібліотеки.

Вдалим був семінар-практикум “Бібліотека і формування естетичної культури читачів”. Одноіменну консультацію на семінарі дала обласна бібліотека для молоді. Відбулася зустріч учасників з цікавою людиною – Гриньком В. П. і його роботами. Валерій Петрович – ілюстратор книг сатиричного напрямку, учасник багатьох художніх виставок, в т. ч. і за кордоном. Я можна впливати сім’ї на формування естетичної культури дітей, емоційно, ілюструючи на піаніно, розповіла директор школи естетичного виховання Ілющенко Г. П.

Питання “Бібліотечний фонд: перспективи розвитку та використання” настільки актуально, що воно піднімалось не семінарі-практикумі під цією назвою. Зацікавив спеціалістів компетентний виступ по темі зустрічі заступника директора обласної бібліотеки Манейло Л. А.

Дуже слабким було в цьому році централізоване комплектування бібліотек системи. Через обласний бібколектор було одержано лише 301 екз. Книг і брошюр, 438 екз. Журналів і газет у вигляді гуманітарної допомоги. Також отримано безкоштовно через обласний обмінно-резервний фонд 80 примірників книг.

Як позитивне треба відмітити, що місцева влади йшла назустріч бібліотекам і виділила кошти для непоганої передплати періодичних видань на ІІ півріччя 1995 р. і на І півріччя 1996 року. За місцеві кошти придбано також через книжкові магазини хоч і невелику кількість, але таку необхідну галузеву літературу, в т. ч. довідкову, на допомогу навчальному процесу, для розвитку інтелекту, розширення світогляду дітей та молоді.

За рахунок бюджетних та позабюджетних надходжень фонди бібліотек поповнились збірочками місцевих літераторів Г. Люлька, О. Скорої, Ф. Ливаги, А. Петренка, Г. Стукалова, Т. Нестеренко. Ці видання надрукувала місцева друкарня.

68 книг бібліотеці подарувала християнська місія “Голос вічності”.

Запити читачів надзвичайно змінились, ускладнились і тому задовольнити їх існуючим фондом і при існуючих номативах обслуговування стає все важче. Якщо не зміниться система комплектування біліотек, інформаційний потенціал книгозбірень катастрофічно падатиме.

Поки ж що відмічається збільшення числа читачів (103 % від плану), відвідувань (125 %), видач (115 %). Бібліотекарі скаржаться на перенавантаженість, втомлюваність, а також на неурівноваженість, знервованість читачів, особливо коли відсутня необхідна їм література.

Згідно з рішенням виконкому Павлоградської міської ради народжених депутатів у ЦБС знову з’явився філіал № 4 (колись Першотравенський). Профспілкова бібліотека виробничого об’єднання “Станкозавод” була передана на баланс міського відділу культури з 1 січня 1996 р.

З 1996 року почалось більш жорстке доведення лімітів фонду заробітної плати у зв’язку з дефіцитом бюджету. Розроблялися додаткові заходи по скороченню видатків.

З 1 січня 1996 р. була скорочена посада бібліотекаря (1 штатна одиниця). На щастя це відбулося за рахунок вакансії.

З 1 травня 1996 р. профспілкова бібліотекар будинку культури Шахтобудівників була перепідпорядкована міському відділу культури. Бібліотека стала філіалом № 5. Таким чином в системі стало 10 бібліотек.

В останні роки заробітна плата весь час зростала, але інфляція її тут же з’їдала. На час грошової реформи (1 вересня 1996 року була введена в обіг гривня) бібліотекарі всі були “міліонерами” і для одержання зарплати всьго колективу ЦБС треба було йти в бухгалтерію хоча б двом особам, бо одній було важко донести таку кількість “папірців”.

У 1996 році колектив ЦМБ став переможцем обласного огляду-конкурсу “Край мій – славне Придніпров’я”.

Знаменною подією у 1996 році стало присвоєння ЦМБ імені павлоградської поетеси Г. П. Світличної, як один із заходів по увічненню в місті її пам’яті (померла 11 листопада 1995 року). Тому що ніде так повно не зібрані матеріали про життєвий і творчий шлях цієї мужньої жінки, котра, до того ж, була постійною читачкою бібліотеки.

З 1 лютого 1997 року з метою економії фонду заробітної плати була скорочена 1 штатна одиниця бібліотечного працівника і 0,5 штатних одиниць водія.

ЦМБ постійно приділяла увагу покращенню якісного складу кадрів. Багато працівників системи здобули середньо-спеціальну або вищу освіту, навчаючись заочно в 50‑х-80‑х р. р. Починаючи з 90‑х років кількість заочників поступово зменшувалась і в 1998 році, після закінчення Харківського іституту культури зав. відділом обслуговування Саликовою А. М., в системі їх не стало зовсім.

Таке різке зменшення бажаючих навчатися пояснюється важким матеріальним становищем бібліотекарів, невеликою різницею в оплаті праці спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою, зменшенням плинності кадрів. Раніше часто бувало так, що, здобувши освіту в нашій системі, бібліотекарі знаходили собі більш вигідну роботу і по оплаті праці, і по режиму, і по соціальному захисту. Зараз же влаштуватись на будь-яку іншу роботу майже неможливо і спеціалісти залишаються в державних бібліотеках. Тепер уже інша проблема – страх, щоб не скоротили...

З кінця 70‑х – до початку 90‑х років спеціалісти ЦБС з великою користю для себе і бібліотеки навчались в інституті підвищення кваліфікації працівників культури в м. Києві, який знаходився на території Києво-Печерської Лаври. Там побували спеціалісти відділу комплектування і обробки літератури (Чуприна Г. Г., Таран К. П., Шмік Г. Є.), сектора позастаціонарного обслуговування (Гільманова О. А.), юнацького абонементу (Глєбова Т. А.), зав. відділом обслуговування (Матвєєва І. М.), директори (Лазаренко Л. П., Заброда Г. П.) та інші. Останньою, хто навчався на курсах, була провідний бібліотекар ЦДБ Сусарєва Т. А. (квітень 1994 р.). Менше було учнів з ЦМБ на обласних курсах підвищення кваліфікації. В основному там навчалися працівники філіалів.

Указом Президента України Л. Кучми, нарешті, у 1998 році установлено Всеукраїнський день бібліотек, який відзначається щорічно 30 вересня. У ЦБС цьому святу було присвячене бібліотечний марафон під девізом “Бібліотекарі – сіячі Добра, Знань і Духовності”. Завершився місячник святом бібліотекарів системи.

Матеріально-технічна база бібліотеки не відповідає сучасним вимогам. Відсутні комп’ютери, а значить машинозчитувані носії інформації, ксерокс, відеомагнітофон і т. і.

У наявності є телевізор, магнітофон, стереопрогравач, діаскоп, фільмоскоп застарілих марок, піаніно, друкарські і лічильні машинки.

У всі роки робота ЦМБ і бібліотек системи постійно висвітлюється на сторінках місцевих газет (“Західний Донбас”, “Вестник шахтера”, “ТН‑Экспресс”, “Рідний край”) на екранах місцевих телеканалів (Павлоградський телецентр, Незалежне Павлоградське телебачення, Факт-інфо).

Прикметою останніх років стало постійне збільшення відвідуваності бібліотек. Не дивлячись на труднощі з комплектуванням фондів, бібліотекарі стараються якість обслужити читачів, задовольнити їх нові запити, пов’язані із зміною учбових програм, форм виробничої діяльності, уподобань. З ними і для них проводяться заходи по популяризації книги на найактуальніші теми сучасності.

Нелегкій бібліотечній справві присвятили своє життя працівники ЦМБ. У 1998 році колектив працював у слідуючому складі:

-          відділ комплектування і обробки літератури – Колесник Н. І. (завідуюча), Михайловська А. С.;
-       відділ обслуговування – Салікова А. М. (завідуюча), Сова К. К., Бондаревська О. А., Гільманова О. А., Путрова Н. А., Шмік Г. Є., Аксьоненко В. В.;
-          відділ мистецтва і поезії – Лісовенко Н. П.;
-          відділ методичної і бібліографічної роботи – Чуприна Г. Г., Шестакова О. В.;
-          відділ організації і використання бібліотечних фондів – Юдіна Ж. І.

Бібліотеки України виконують функції інформаційних, бібліографічних, документальних інститутів і переживають сьогодні важкі часи у зв’язку з відсутністю достатнього фінансування. В такому ж положенні знаходиться і центральна міська бібліотека, але співробітники прикладають всі зусилля, щоб вона не лише вижила, але й, хоч повільно, розвивалась. Бібліотечні працівники проводять роботу, спрямовану на задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб жителів міста.Діяльність ЦБС, в т. ч. ЦМБ, починаючи з 1996 року більш повно висвітлюється в щоквартальних випусках “Хроніка бібліотечного життя. Вісті із павлоградських бібліотек”.Доповнять інформацію з історії ЦМБ також щорічні звіти про роботу спочатку центральної бібліотеки, а потім ЦБС.



Сучасність бібліотеки

В 2013 році бібліотека взяла участь у проекті «English 123 в бібліотеці»  та одержала безкоштовний доступ до електронного курсу на порталі English 123. com.ua.

Протягом січня - листопада проводилася  регіональна компанія “Дніпропетровщина читає Олеся Гончара”  з метою знайомлення користувачів з творчістю відомого земляка.

Для людей пенсійного віку були проведені тренінги з основ комп’ютерної грамотності та роботи в мережі Інтернет. Під час п’ятиденних курсів вони навчилися відшукувати інформацію в мережі Інтернет, користуватися електронною поштою, спілкуватися в соціальних мережах, в блогах,  на форумах, ознайомились з програмою онлайнового спілкування Skype.

15 травня у Історичному куточку міста біля виставки просто неба “Літературна Павлоградщина” вперше в Павлограді Павлоградська міська централізована бібліотечна система спільно з дитячими музичними школами провелалітературно-музичний перфоменс “Весняне рандеву”(декламування віршів павлоградських поетів під «живий» супровід).

22 травня в бібліотеці відбулося урочисте відкриття Центру слов’янської писемності і культури “У слов’янській єдності – перспектива майбутнього”.

1 червня до Міжнародного Дня захисту дітей в альтанці міського Дитячого парку бібліотекарі розташували “БібліоРесторан”.Відвідувачам було запропоноване “БібліоМеню”, у яке входила як вишукано-витончена, філософськи ароматна, так і легка література – джерело спокою, мудрості, душевного відпочинку.

У вересні народний депутат України Мартовицький А. В. подарував бібліотеці книгу “...І повстав Павлоград” про історію павлоградського повстання у лютому 1943 року.

 Бібліотека  проводитьакцію“Книга шукає нову родину”.

26 вересня у читальній залі ЦМБ керівники міста вітали бібліотечних працівників всіх систем.  Були нагородження, теплі слова привітання, концертні номери. Перехідний, вже традиційний, символ “Сова “Книгиня” і сертифікат “Найкраща бібліотека 2013 року” отримав колектив ЦМБ, який визнано найкреативнішим та найініціативнішим у цьому році.

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек ЦМБ 30 вересня прийняла активну участь в загальносистемному фестивалі-міксі “Бібліофест”.  Прикрасою  бібліотеки у цей день стала виставка фарфорових ляльок “Її величність лялька”. Для гостей  під час свята було проведено декілька оригінальних екскурсій бібліотечними «закутками», ігор,вікторин, квестів. Яскравим фіналом фестивалю став конкурс  учасників літературних клубів при бібліотеках -  літературне фехтування “У зорепадах слів і ягодах калини” з нагоди Міжнародного Дня людей похилого віку.

12 грудня, у переддень Нового року, бібліотека зробила незвичайний подарунок всім  нашим користувачам та жителям  Павлограда. На юнацькому абонементі відбуласявідкриття  території вільного спілкування  “посиДЕЛОчки” (бібліотечний коворкінг)

2014 рік

Протягом року ЦМБ  плідно працювала за цільовим проектом "От де, люде, наша слава, слава України!", розробленим в рамках обласного Шевченківського фестивалю.

Наша бібліотека прийняла  участь в обласному конкурсі буктрейлерів за творами Кобзаря “Т. Шевченко в кадрі” ,на якому зайняла почесне четверте місце, та Всеукраїнській читацькій акції “Звучать Шевченкові слова”. 

Дуже продуктивною стала участь бібліотеки у конкурсі  міні-проектів “Партнерство бібліотеки та громади” за програмою «Бібліоміст». Наша бібліотека надала 2 міні проекти: «Бібліотечне турбюро» та  «Молодіжний медіа-центр “ЗМІ” (здібності+можливості+ініціатива)». Переможцем став міні-проект «ММЦ «ЗМІ», бібліотека одержала комп’ютер, але втілюватись у 2015 році будуть обидва.

У 2014 році бібліотека реалізовувала цільовий міні-проект “Незгасний вогонь поетичного слова Ганни Світличної” до 75-річчя видатної павлоградської поетеси, члена Спілки письменників України

Г. П. Світличної. Це ціла низка цікавих різноманітних заходів, які проводилися протягом року та спрямовані на популяризацію поетичної спадщини талановитої землячки. Центральною подією стала  літературно-музична імпреза“Сто червнів у мені цвіло, сто скрипок у мені бриніло” з нагоди дня народження видатної поетеси 17 квітня.

У квітні цього року бібліотека із задоволенням підтримала ініціативу Обласної бібліотеки для юнацтва про проведення Всеукраїнської бібліоночі. 23 квітня  після закінчення робочого дня о 18 годині гості із задоволенням прийняли участь в першій бібліотечній тематичній мексиканській вечірці “Мексикано-паті”.

1 червня до Міжнародного Дня захисту дітей у бібліотеці відбулося веселе, тепле свято “Бібліосолянка: усяка всячина про книгу, читання і бібліотеку”

 За доброю традицією напередодні Всеукраїнського Дня бібліотек бібліотекарі ЦБС підводять підсумки конкурсів професійної майстерності. Незалежне експертне журі цього разу кращим визнало блог ЦМБ, а бібліотекар Антоненко О. стала “БЛОГЕРшою 2014 року”. Тепер золота відзнака цілий рік прикрашатиме приміщення Інтернет-центру.

30 вересня 2014 року пройшов фестиваль бібліотечних послуг “БИБЛИОнаШЕСТВИЕ”, присвячений Всеукраїнському Дню бібліотек. До свята створено виставку творчих робіт бібліотекарів “Бібліоовація”, яка користувалася неабиякою увагою наших читачів. Продовженням незвичайного дня для гостей бібліотеки став флеш-моб “Книга єднає”.

4 листопада відбувся обласний семінар-тренінг для бібліотекарів відділів комплектування і обробки літератури та бібліографів міських і районних ЦБС "Інформаційно-бібліотечні ресурси: проблеми формування, використання, доступу" в оновленій після капітального ремонту Центральній міській бібліотеці(замінені вітражі на пластикові вікна, утеплені стіни)

Протягом року ми працювали в рамкахакції «Бібліотечні походеньки», вирушивши вулицями нашого міста з рюкзачком «Бібліо- кур¢єр» на допомогу людям похилого віку та з обмеженими можливостями, які не мали змоги постійно відвідувати бібліотеку.

У лютому ЦМБ отримала новий ПК після премоги у конкурсі «Тренінги з працевлаштування для ВПО» від програми  “Бібліоміст”. 

 У березні нарешті повноцінно запрацював загальносистемний сайт  http://pavlogradccl.wix.com/pmcbs 

Протягом першого півріччя колектив працював над вилученням та списанням застарілої  і дублетної літератури, зонуванням площі абонементу відповідно до інформаційних потреб наших користувачів.

Невпізнаними і комфортними для відвідувачів став абонемент ЦМБ. З`явилися територія для малят «Книголюбчики», для молоді «101 книга до 30», і звичайно, куточок для сімейного читання та перегляду улюбленого кіно «Сімейний кіносеанс».

2016 рік- ювілейний для ЦБС.Їй виповнилося 40 років. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек Народний депутат України А. В. Марто-вицьки подарував нам комплект мультимедійного обладнання( проектор і екран).
За кращий масовий захід “Мовне асорті” працівники читальної зали ЦМБ отримали перехідний знак “Совенятко” і сертифікат “Бібліопрофі” 

ЦМБ отримала кошти (19800 грн.) на придбання нових стелажів, столів для читального залу. А на початку грудня розпочався довгоочікуваний ремонт (підвісна стеля, нові пластикові вікна). Місто виділило на ці роботи 127 тис. грн.!